вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.03.2020м. ДніпроСправа № 904/6081/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Назаренко С.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА СТАЛЬНА КОМПАНІЯ", м.Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ІМПЕКС", м. Дніпро
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача-1: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліна Анатоліївна, м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник"
про визнання недійсним договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 № 01-1103/Т/1
Представники:
від позивача: Артем О.В., Терехов А.В.
від відповідача-1: Чехута В.М., Кривонос Т.С.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА СТАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулося до господарського суду з позовом до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ІМПЕКС" та до: Публічного акціонерного товариства "Актабанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача-1: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліна Анатоліївна про визнання недійсним договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 № 01-1103/Т/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення постанови НБУ №468/БТ грошові кошти не були перераховані на рахунок ПАТ"АКТАБАНК" в грошовій формі, як це вимагалося Національним Банком України, а погашення заборгованості ТОВ "Мета-імпекс" перед ПАТ "АКТАБАНК" було проведено 29.08.2014, 05.09.2014 та 20.08.2014 шляхом здійснення безготівкових внутрішньобанківських проводок (операцій) без надходження грошових коштів на кореспондентський рахунок проблемного банку, через що не було підстав для розірвання іпотечного договору.
Ухвалою суду від 23.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.01.2020р.
10.01.2020 відповідачем-1 - ТОВ «Мета-Імпекс» подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що Протоколом № 132 комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 25 від 30.06.2017 року встановлені ознаки нікчемності правочинів (банківських операцій) за кредитними операціями при кредитуванні ТОВ «Мета-Імпекс». Обґрунтовуючи свої заперечення, ТОВ «Мета-Імпекс» зазначає, що встановивши, що кредитна заборгованість ТОВ «Мета-Імпекс» була погашена, комісія з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями дійшла помилкового висновку про наявність ознак нікчемності вказаних операцій з погашення кредиту на підставі п.п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є абсолютно безпідставним. Внаслідок такого висновку комісії, наказом № 189 від 04.10.2017 року уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Актабанк» Куліша В.М. було надано доручення головному бухгалтеру банку поновити у бухгалтерському обліку банку за рахунками для обліку кредитів кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за Кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р. у сумі 80 410, 07 доларів США, відповідно до дати погашень 20.08.2014 р. - 5 220,14 доларів США; 29.08.2014 р. - 70 000 доларів США; 05.09.2014 р. - 5 189 ,93 доларів США, що свідчить про відсутність кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» в обліку банку до видання наказу. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280 (яка діяла станом на 04.10.2017 р.) на рахунку « 2909» відображається «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку». Призначення рахунку: облік сум іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку, наприклад, невиплачені перекази бенефіціарів, які не мають рахунку в банку; суми коштів, що отримані для зарахування на вклади клієнтів банку. За кредитом рахунку проводяться суми кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. За дебетом рахунку проводяться суми погашення кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. Таким чином, Відповідач-1 вважає, що ним було повністю погашено кредитну заборгованість.
Разом з тим, Відповідач -1 посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 910/12294/16, в якій зроблено наступний правовий висновок: «За результатами перевірки, передбаченої статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи Банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними. Наказ (рішення або інший документ) про нікчемність правочинів є внутрішнім розпорядчим документом Банку як суб'єкта господарювання, виданим Фондом чи уповноваженою особою Фонду як керівником Банку в межах своїх повноважень. Такий наказ не є одностороннім правочином. Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, Банк як сторона такого правочину повинен звернутися з відповідним позовом до суду».
Окрім того, Відповідач-1 посилається на ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI та зазначає, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів виключно протягом дії тимчасової адміністрації.
21.01.2020 від Третьої особи - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. особи надійшов лист про розгляд справи без її участі.
23.01.2020 відповідачем-2 ПАТ «Актабанк» подано клопотання про перехід справи в порядку загального позовного провадження.
23.01.2020 відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПАТ «Актабанк» погоджується з позовними вимогами та наполягав на їх задоволенні.
Ухвалою суду від 23.01.2020 розгляд справи відкладено на 06.02.2020.
04.02.2020 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він вказує, що Постановою НБУ № 468/БТ від 07.08.2014 року було зобов'язано ПАТ «Актабанк» протягом 180 днів з дня її прийняття, приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ «Актабанк», тільки у грошовій формі, крім випадків набуття права власності на об'єкти застави за наданими кредитами та іншими вкладними операціями ПАТ «Актабанк», не вивільняти отримане ПАТ «Актабанк» забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення. Також позивач зазначав, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Ю.В. було вчинено правочин, що не відповідає Положенню про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 (в редакції, яка була чинною на момент укладання договору), оскільки такий правочин був направлений на вивільнення майна з-під іпотеки без реального погашення кредитної заборгованості.
05.02.2020 від представника відповідача-1 ТОВ «Мета-Імпекс» надійшло пояснення щодо відзиву на позов.
06.02.2020 від представника відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
06.02.2020 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залишення відзиву на позовну заяву та перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження без розгляду.
Ухвалою суду від 06.02.2020р. суд вирішив розглядати справу №904/6081/19 в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.02.2020р.
13.02.2020 від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких Відповідач-1 підтвердив власну правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою від 17.02.2020 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Соняшник» в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1.
Заслухавши представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд -
Право власності за ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» на Об'єкт нерухомого майна було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 25952284. Дата внесення запису 25.12.2008 року.
12.09.2012р. між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ПАТ «АКТАБАНК» було укладено Кредитний договір № 01-1103/Т (далі - Кредитний договір).
На забезпечення виконання вказаного договору між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ПАТ «АКТАБАНК» був укладений Іпотечний договір №01-1103/Т/1 від 21.09.2012 року (далі -Іпотечний договір).
Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору, на забезпечення виконання Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:
- Виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 г.
Також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитом сторони уклали наступні правочини:
- Договір поруки № 01-1103Т/2 від 21.09.2012 р., укладений між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «Агротехпоставка», на суму 102 804, 37 дол. США;
- Договір поруки № 01-1103Т/3 від 21.09.2012 р., укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_1 на суму 102 804, 37 дол. США;
- Договір поруки № 01-1103Т/4 від 21.09.2012 р., укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_2 на суму 102 804, 37 дол. США;
- Договір поруки № 01-1103Т/5 від 21.09.2012 р., укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_3 на суму 102 804, 37 дол. США;
- Договір поруки № 01-1103Т/6 від 21.09.2012 р., укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_4 на суму 102 804, 37 дол. США;
- Договір застави (обладнання) № 01-1103Т/7 від 05.05.2014 р., укладений між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «Мета-Імпекс» на суму 98 393, 00 грн..
Постановою Національного банку України № 468/БТ від 07.08.2014 року Публічне акціонерне товариство «Актабанк» віднесено до категорії проблемних, зазначено що матеріалами позапланової інспекційної перевірки, яка розпочата 30 липня 2014 року згідно розпорядження НБУ № 450-р встановлено невиконання ПАТ «Актабанк» вимог клієнтів, строк яких настав п'ять і більше днів тому. Також, зазначеною постановою було зобов'язано ПАТ «Актабанк» протягом 180 днів з дня її прийняття приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ «Актабанк», тільки в грошовій формі, крім випадків набуття права власності на об'єкти застави за наданими кредитами та іншими вкладними операціями ПАТ «Актабанк», не вивільняти отримане ПАТ «Актабанк» забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення, не надавати власникам/учасникам ПАТ «Актабанк», які прямо або опосередковано володіють п'ятьма і більше відсотками статутного капіталу ПАТ «Актабанк» чи права голосу придбаних акцій ПАТ «Актабанк» (у тому числі пов'язаними особами банку), активів у будь-якій формі (майно, кошти, будь-які операції з векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, порука за кредиторів банку тощо), не здійснювати дострокового повернення коштів вкладникам та іншим кредиторам, не приймати як забезпечення за кредитами майнові права на вклади (депозити) юридичних та фізичних осіб.
07.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Пат «Актабанк» Приходько Юлії Вікторівни та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» було укладено договір про розірвання іпотечного договору № 01-1103/Т/1, посвідченого 21.09.2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. за реєстровим № 5144.
26.12.2014 року між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ТОВ «НАШ СОНЯШНИК» був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» (Продавець) продало, а ТОВ «НАШ СОНЯШНИК» (Покупець) придбало частину Об'єкта нерухомого майна, а саме: 5/100 часток виробничого будинку (літ Г-2), будівель та споруд за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156г, площею 636 кв.м.
Протоколом № 132 від 04.10.2017 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 25 від 30.06.2017 року, при кредитуванні ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р. встановлено наступне:
1) Відповідно до виписки ТОВ «Мета-Імпекс» по рахунку 26007001306016 встановлено, що 01.08.2014 року та 14.08.2014 року товариству в межах проблемного банку надійшли грошові кошти від ТОВ «Агротехпоставка» за договором про надання возвратної фінансової допомоги на суму 14 950, 00 грн. та 37 800,00 грн.
20.08.2014 р. за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту були сплачені відсотки за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р. у сумі 1 046, 65 дол. США та частково погашена заборгованість за кредитним договором у сумі 4 173 ,49 дол. США (списання коштів провадилося на підставі п. 7.6 кредитного договору, згідно сл. записки від 20.08.2014 р.).
2) Відповідно до виписки ТОВ «Мета-Імпекс» по рахунку 26007001306016, встановлено, що 28.08.2014 року та 29.08.2014 року та 01.09.2014 року товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ «Шеффілд Рефракторіс Україна» за двома договорами про надання возвратної фінансової допомоги на суму 1 000 000, 00 грн. та 49 000, 00 грн. (всього на загальну суму 1 049 000, 00 грн.)
Внаслідок чого, 29.08.2014 р. за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту було придбано 70 000,00 доларів США, за рахунок яких були сплачені відсотки за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р. у сумі 9 892, 00 дол. США та частково погашена заборгованість за кредитним договором в сумі 59 123, 54 дол. США.
3) Відповідно до виписки ТОВ «Мета-Імпекс» по рахунку 26007001306016, встановлено, що 01.09.2014 року товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ «Шеффілд Рефракторіс Україна» за договором про надання возвратної фінансової допомоги на суму 49 500, 00 грн.
Внаслідок чого, 02.09.2014 р. за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту було придбано 5 189, 93 доларів США, за рахунок яких були сплачені відсотки за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р. у сумі 7, 96 дол. США та частково погашена заборгованість за кредитним договором в сумі 5 181, 97 дол. США.
Таким чином, комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено наступні правочини (договори), що є нікчемними згідно п.п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»:
- Правочину (Банківської операції) від 20.08.2014 р. про перерахування коштів у сумі 1 046, 65 дол. США з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.12;
- Правочину (Банківської операції) від 20.08.2014 р. про перерахування коштів у сумі 4 173, 49 дол. США з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_3 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р. - призначення платежу - «списання на підставі п. 7.6 кр. Договору № 01-1103/Т від 21.09.2012, згідно сл. записки від 20.08.2014 р.»;
- Правочину (Банківської операції) від 29.08.2014 р. про перерахування коштів у сумі 70 000, 00 дол. США з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_5 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.12;
- Правочину (Банківської операції) від 05.09.2014 р. про перерахування коштів у сумі 5 189, 93 дол. США, з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_5 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.12р.
Наказом № 189 від 04.10.2017 року уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куліша В.М. було доручено головному бухгалтеру Банку поновити у бухгалтерському обліку Банку за рахунками для обліку кредитів (згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України) кредитну заборгованість ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р.
04.10.2017 року уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кулішем В.М. було направлено Повідомлення про нікчемність правочинів на адресу ТОВ «Мета-Імпекс».
25.10.2017 року ТОВ «Мета-Імпекс» направлено відповідь на повідомлення про нікчемність правочинів, в якому зазначалось, що заборгованість ним була погашена.
12.03.2018 року ПАТ «Актабанк» на адресу ТОВ «Мета-Імпекс» направлено повідомлення - вимогу про погашення заборгованості.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 08.06.2018 року Державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації» Пробачай А.В. здійснено наступні записи в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про:
- припинення права власності на 5/100 часток на об'єкт нерухомості за ТОВ «Наш Соняшник»;
- припинення права власності на 95/100 часток на об'єкт нерухомості за ТОВ «Мета-Імпекс»;
- про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості за ПАТ «Актабанк», підстава - повідомлення-вимога про сплату заборгованості від 12.03.2018 року, іпотечний договір 01-1103/Т1 від 21.09.2012 року.
13.08.2018 року було проведено електронний аукціон з продажу майна Відповідача-2, яке на час аукціону належало йому на праві власності. Переможцем електронних торгів був оголошений Позивач, оскільки запропонував найбільшу ціну за лот - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди. Вказане підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-07-23-000159-b.
22.08.2018 року Позивач перерахував на користь Відповідача-2 грошові кошти, що складають вартість лоту в повному обсязі, а саме 4 990 800,00 грн.
27.08.2018 року між Позивачем та Відповідачем-2 було підписано та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, договір зареєстровано в реєстрі № 1805, а також відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 27642748.
27.08.2018 року майно було передано від Відповідача-2 до Позивача за актом приймання-передачі нерухомого майна.
17.10.2008р. на підставі Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 8/201-08 за ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» було визнано право власності на виробничий будинок, будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м. (далі - Об'єкт нерухомого майна).
Встановивши відповідні обставини, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.
Процедура визнання банку неплатоспроможним та виведення його з ринку регулюється, з-поміж інших, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 (було чинним на дату розірвання іпотечного договору) (далі - Положення).
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов'язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
Частиною 2 ст. 37 Закону встановлено, з-поміж інших, право уповноваженої особи Фонду укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
За статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частин третьої статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без установлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Наявність однієї з передбачених частиною 2 ст. 38 Закону обставин є прямою підставою для визнання правочину нікчемним. Укладення договорів, за умовами яких Банк укладає правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку або фактично відмовляється від власних майнових вимог, в контексті положень Закону, свідчить про нікчемність таких правочинів, адже такі правочини та відмова від майнових прав, за відповідних обставин, однозначно може ускладнити фінансове становище банку.
Суд звертає увагу на те, що бухгалтерські операції, що відбулися 01.08.2014 року та 14.08.2014 року в межах проблемного банку між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ТОВ «АГРОТЕХПОСТАВКА» за договором про надання возвратної фінансової допомоги; та бухгалтерські операції, що відбулися 28.08.2014 року та 29.08.2014 року, 01.09.2014 року в межах проблемного банку між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРІС УКРАЇНА» за договорами про надання возвратної фінансової допомоги, були здійснені в період відсутності у банку коштів на кореспондентському рахунку через проблемність банку. Станом на 08.08.2014 року загальна сума невиконаних платіжних доручень юридичних осіб в банку перевищила 104 мільйони гривень. Надавши фінансову допомогу ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» кредитори банку ТОВ «АГРОТЕХПОСТАВКА» та ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРС УКРАЇНА» уникнули попадання в реєстр кредиторів банку відповідно до встановленої законом черговості та позбавили проблемний банк активу у вигляді прав вимоги за кредитом ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС». Таким чином, провівши зазначені операції, банк надав цим кредиторам банку переваги порівняно з іншими кредиторами.
Фактично, у даний період, кредитори банку не могли здійснити переказ грошових коштів на рахунок іншого банку, зняти грошові кошти тощо, а банк, відповідно, не міг виконати платіжні доручення своїх кредиторів.
Факт відсутності грошових коштів на кореспондентському рахунку банку та неможливість виконання платіжних доручень кредиторів підтверджується Постановою НБУ від 07.08.2014 року якою ПАТ «АКТАБАНК» віднесено до категорії «проблемних» на 180 днів.
В результаті внутрішньобанківських операцій між ТОВ «АГРОТЕХПОСТАВКА», ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРІС УКРАЇНА» та ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» відбулося коригування балансу у бік збільшення обліку грошових коштів на рахунку останнього.
За рахунок такого коригування балансу рахунку у подальшому ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» здійснило наступні операції 20.08.2014 р., 29.08.2014 р., 05.09.2014 р., без реального надходження грошових коштів на кореспондентський рахунок проблемного банку шляхом коригування його балансу, з метою штучного створення правових підстав для погашення кредитної заборгованості ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС», що позбавило банк активу у вигляді цього кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом вказаної частини нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність.
Згідно з ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частинами 1, 2, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на момент укладення спірного договору) (далі - Закон) передбачено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Державою передбачено правове регулювання (ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), яке визначає обов'язок уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити внутрішню перевірку банківської діяльності неплатоспроможного банку, та критерії нікчемності правочинів, укладених банком за період в межах одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
При цьому, згідно з частинами 4, 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір виконання зобов'язань, за яким було забезпечено договором іпотеки, укладався на умовах забезпеченості. Проте, розірвавши такий договір іпотеки, банк (кредитор) відмовився від майнових прав, переданих йому в іпотеку, тобто відмовився від власних майнових вимог.
Відповідно до частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом (стаття 17 Закону України "Про іпотеку").
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 № 01-1103/Т/1.
Cуд відхиляє доводи відповідача-1 про правомірність укладеного договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 № 01-1103/Т/1, оскільки аналіз банківських операцій з надання безвідсоткової поворотної допомоги від ТОВ «Агротехпоставка» та ТОВ «Шеффілд Рефракторіс Україна» на користь ТОВ «Мета-Імпекс» з подальшою конвертацією у долари США та погашенням кредитної заборгованості за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 року свідчить про їх нікчемність.
З огляду на зазначене, укладання Договору про розірвання Іпотечного договору за наявності заборгованості за кредитом, передбачає відмову Банку від своїх майнових вимог з метою погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з наявністю непогашеної належним чином кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 р., - договір від 07.11.2014 року про розірвання іпотечного договору № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012 р. було укладено ПАТ «Актабанк» без належної на те підстави.
Отже, за відповідних підстав, наявність яких за обставинами даної справи була доведена позивачем, зокрема, здійснення нікчемних операцій - безготівкових внутрішньобанківських операцій 20.08.2014 р., 29.08.2014 р., 05.09.2014 р. в рахунок погашення кредитної заборгованості, без реального надходження коштів на кореспондентський рахунок проблемного банку шляхом коригування балансу в межах проблемного банку; укладення Договору про розірвання Іпотечного договору від 07.11.2014 року всупереч діючого на момент його укладення законодавства (Постанови НБУ № 468/БТ від 07.08.2014 р., ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки відповідачем не були спростовані доводи позивача, Протокол № 132 від 04.10.2017 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, при кредитуванні ТОВ «Мета - Імпекс» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 року та Наказ уповноваженої особи Фонду № 189 від 04.10.2017 року щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів не оскаржувався відповідачем, враховуючи наявність непогашеної заборгованості (загальний розмір заборгованості 80 410,07 доларів США), позовні вимоги підлягають задоволенню.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом цієї норми з урахуванням положень статті 203 цього кодексу, якими визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Відповідно до положень частини 2 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.
Суд вважає, що пояснення Відповідача-1 про те, що перевірка правочинів на предмет виявлення ознак нікчемності була здійснена поза межами дії тимчасової адміністрації, не спростовує нікчемність банківських операцій, оскільки правочини є нікчемними в силу закону та є такими з моменту їх вчинення.
При цьому правом вимагати застосування наслідків нікчемного правочину ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 цього Кодексу).
Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має права власності чи речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права (Постанова Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 462/4611/13-ц).
Підставою для звернення Позивачем до суду стало порушення права власності Позивача на об'єкт спірного нерухомого майна, який Позивач придбав на аукціоні, продаж якого здійснювався в рамках процедурі ліквідації ПАТ «Актабанк». У свою чергу, спірний об'єкт нерухомості перейшов у власність ПАТ «Актабанк» на підставі договору іпотеки, що був укладений з Відповідачем-1.
Відповідач-1 не визнає право власності Позивача, оскільки вважає незаконним перехід права власності на вказаний об'єкт від нього до ПАТ «Актабанк» та його подальший продаж на аукціоні Позивачу, за умови існування договору про розірвання іпотечного договору.
Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Частинами четвертою та п'ятою ст. 216 ЦК України передбачено, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц).
Укладений договір від 07.11.2014 року про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 року є похідним правочином за вчиненими нікчемними правочинами - банківськими операціями, які були спрямовані на штучне створення підстав для погашеної кредитної заборгованості.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції» звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, згідно зі ст. 129 ГПК України покласти на відповідача - 1, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-240 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
1.Застосувати наслідки недійсності правочинів - банківських операцій, шляхом визнання недійсним договору від 07.11.2014 року про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 року № 01-1103/Т/1, укладеного між ПАТ «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Ю.В. та ТОВ «Мета-Імпекс»
2. Стягнути з відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ІМПЕКС" (код ЄДРПОУ : 23373985, 49600, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького,156, ) витрати по справі в розмірі - 1 921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.03.2020.
Суддя С.П. Панна