вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.03.2020м. ДніпроСправа № 904/4183/19
за позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 287 415,00 грн. штрафу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - Добровольський А.Т. дов. № 55-4016 від 23.07.2019 (адвокат)
Відповідача - Серегина С.В. дов. № 1129 від 06.08.2019 (адвокат)
Позивач просить стягнути з Відповідача 287 415,00 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, буз виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі документами.
Цією ж ухвалою зобов'язано Відповідача надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогами ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав клопотання про подовження процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, мотивоване тим, що, в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває велика кількість аналогічних позовів, у подібних правовідносинах. По кожній справі зі станцій залізниці запитуються матеріали, які необхідні у якості доказів у справах. Після отримання необхідних документів потрібен час для опису обставин, що можуть звільнити залізницю від сплати штрафу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.19р. задоволено клопотання Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про продовження процесуальних строків для надання відзиву на позов. Продовжено Регіональній філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" встановлений строк для надання відзиву на позов до 25.10.19р. включно.
Відповідач у відзиві позов заперечує та надав контррозрахунок. Так, за накладною №32883910 від 06.04.19р. Толкачевський - Нікополь, група з 6 вагонів, прибуття на станцію призначення 16.04.19р. Норма доставки: 8 діб (5 діб на відстань 825 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 2 доби на збільшення терміну доставки згідно з п.2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів - через затримку по станції Знам'янка - тимчасова перерва в перевезенні, яка сталася не з вини залізниці, що підтверджується актом ГУ-23 від 13.04.19р. і відміткою у графі 49 накладної. Факт: 10 діб. Прострочення - 2 доби, штраф 10% від провізної плати: 63 870,00 грн. * 10% = 6387,00 грн. Позивачем заявлено штраф 12 774,00 грн., надлишок становить 6387,00 грн. Відносно накладної №332884645 від 06.04.19р. Толкачевський - Нікополь, група з 3 вагонів, прибуття на станцію призначення 18.04.19р. Норма доставки: 8 діб (5 діб на відстань 825 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням - прибуттям) + 2 доби на збільшення терміну доставки згідно з п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів - через затримку по станції Знам'янка - тимчасова перерва в перевезенні, яка сталася не з вини залізниці, що підтверджується актом загальної форми ГУ-23 №255 від 14.04.19р. і відміткою у графі 49 накладної. Факт: 11 діб. Прострочення - 3 доби, штраф 20% від провізної плати: 31935,00 грн. * 20% = 6387,00 грн. Позивачем заявлено штраф 9580,50 грн., надлишок становить 3193,50 грн. Разом з тим, Відповідач просить надати час для пред'явлення у якості доказів актів загальної форми ГУ-23 від 13.04.19р. №255 та від 14.04.19р. №255, посилання на які містяться у графі 49 зазначених накладних.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що ознайомившись з доводами, аргументами та контррозрахунком Відповідача, викладеними у відзиві, Позивач вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Так, Відповідач у відзиві на позов посилається на збільшення терміну доставки вантажів за двома накладними №32883910 та №332884645, відповідно до відмітки залізниці у графі 49 даних накладних, однак, по-перше, самі відповідні акти загальної форми не додані до відзиву для підтвердження об'єктивних обставин для затримки вантажів, по-друге, акти про затримку вантажів складені поза межами нормативного строку доставки цих вантажів, що не впливає на розрахунок штрафу. Так, за вказаними накладними вантаж прийнято до перевезення 06.04.19р., нормативний строк доставки 6 днів, а акти про затримку складені 13.04.19р. та 15.04.19р., що ніяк не впливає на своєчасність доставки. Тому, Позивач вважає, що таке маніпулювання Відповідача зі збільшенням терміну на доставку вантажів, пов'язано з бажанням останнього уникнути відповідальності за несвоєчасну доставку вантажів.
Ухвалою від 15.11.19р. суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/4183/19 за правилами загального позовного провадження.
12.02.20р. від Відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи актів загальної форми під одним №255: від 13.04.19р. відносно накладної №32883910 від 06.04.19р.; від 14.04.19р. відносно накладної №332884645 від 06.04.19р.
Позивач у поясненнях вказав, що надані Відповідачем акти загальної форми №255 від 13.04.19р. та 14.04.19р. про тимчасову затримку вантажів складені в односторонньому порядку (не містять підпису вантажовласника) та/або Відповідачем не надано наказу залізниці, як-то передбачено п.8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами.
У судовому засіданні представник Відповідача просила зменшити штраф, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства.
Відповідач заперечує клопотання Відповідача, оскільки останній не надав доказів обставин на які посилався.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, господарський суд
У квітні 2019р. Відповідач здійснював перевезення вантажу на адресу Позивача до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці за накладними №32789091, 32793184, 32797409, 32802159, 32802498, 32883910, 32884645, 32806879, 32806887, 32807893, 32899239, 32908352, 32909053, 32915365, 32924813, 32929465, 32940710, 32947053, 32951030, 32951055, 32951071, 32989980.
Під час зазначеного перевезення, Відповідач прострочив терміни доставки, визначені п. 41 Статуту залізниць України (далі Статут) та Правилами обчислення термінів доставки вантажу (далі Правила).
Прострочка в доставці тривала від 3 до 13 діб, що підтверджується календарними штемпелями в наведених накладних.
Посилаючись на прострочку Відповідачем термінів доставки вантажів в період з 13.04.19р. по 05.05.19р., на підставі ст. 41 Статуту, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі 287 415,00 грн.
Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, при нарахуванні штрафу ним не враховувався час затримки за актами (не з вини Відповідача).
На підтвердження контррозрахунку стягуваної суми, Відповідач надав до матеріалів справи два акта загальної форми під одним №255: від 13.04.19р. відносно накладної №32883910 від 06.04.19р.; від 14.04.19р. відносно накладної №332884645 від 06.04.19р.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: наявність порушення з боку Відповідача щодо строків доставки вантажів, обґрунтованість нарахування штрафних санкцій.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування...є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Частиною 1 ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічні положення містить ст. 908 ЦК України.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 ЦК України).
Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, а також п. 23 Статуту встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно з п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Згідно з п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Пунктом 116 Статуту встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем зі станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позов заперечує з наведених у позові підстав та надав контррозрахунок стягуваної суми.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд не приймає позицію Відповідача, а погоджується з Позивачем.
Так, матеріалами справи підтверджується прострочка в доставці вантажів на строк від 3 до 13 діб (графи 56, 51, 52 накладних).
За спірними накладними вантаж Відповідачем прийнято до перевезення 06.04.19р., нормативний строк доставки і видачі вантажів становить 6 діб.
Посилання Відповідача на акти загальної форми №255 від 13.04.19р. та 14.04.19р., про збільшення терміну доставки вантажів за двома накладними від 06.04.19р. №32883910 та №332884645 відповідно, суд не приймає, оскільки дані акти складені поза межами нормативного строку доставки цих вантажів, так як, з урахуванням наведених положень Правил, вантажі за наведеними накладними Залізниця мала доставити 12.04.19р. (5 діб на відстань 825 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям). Навіть при застосуванні конвенційних заборон, на які Відповідач посилається в наведених актах, вантаж, на дати складання актів, Залізниця мала вже передати Позивачеві, а тому, складання наведених актів не впливає на розрахунок штрафу. Крім того, конвенційні заборони застосовує Залфізниця.
Пунктами 8 та 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Надані Відповідачем акти загальної форми №255 від 13.04.19р. та 14.04.19р. про тимчасову затримку вагонів на станції Знам'янка, складені в односторонньому порядку (відсутній підпис вантажовласника).
Перевіривши розрахунки сторін, суд визнає розрахунки Позивача обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи й чинному законодавству.
Клопотання Відповідача про зменшення штрафу не підлягає задоволенню, оскільки Відповідач не надав доказів скрутного фінансового стану підприємства, на який посилалася представник Відповідача.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 287 415,00 грн. штрафу - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжі Гедройця) 5 (код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 108, (код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код 00186520) 287 415,00 грн. - штрафу, 4 311,23 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 20.03.2020
Суддя С.Г. Юзіков