вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.03.2020 Справа № 904/4356/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача Акціонерне
про стягнення 577 985 928,92 грн.
Представники:
Від Позивача: Вагнер Д.В., довіреність № 1-2052 від 28.12.2019, адвокат
Від Відповідача: Лотанюк С.В., довіреність № 36 від 08.01.2019, адвокат
Від Третьої особи-1:Пясецький Д.В., довіреність № 14-416 від 27.11.2019, адвокат
Від Третя особа-2:Сосновська Н.В., довіреність №007.1 Др-220-1219 від 23.12.2019, представник
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі-Позивач) 26.09.2019р. звернулося з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-Відповідач), в якому просить суд:
зобов'язати Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 43245,976 тис. куб. метрів;
стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 288 992 964,46 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 43245,976 тис. куб. метрів та судовий збір у розмірі 672350,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на безпідставний відбір Відповідачем у травні 2016 року та січні і лютому 2017 року з газотранспортної системи природного газу, власником якого є Позивач, за відсутності у нього постачальника відповідних обсягів природного газу. Правовою підставою позову Позивачем заявлені положення статей 1212-1213 Цивільного кодексу України.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
30.09.2019 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху для усунення Акціонерним товариством "Укртрансгаз" недоліків позовної заяви.
21.10.2019 ухвалою суду у зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
10.12.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
24.12.2019 до канцелярії суду від представника Відповідача надійшло клопотання про залучення Акціонерного товариства оператора газорозподільної системи "Криворіжгаз" в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні Відповідача (арк.с. 216 Т.1).
14.01.2020 ухвалою суду залучено Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача та підготовче судове засідання відкладено.
Під час судового засідання 14.01.2020 представник Позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (арк.с. 222 Т.1).
До канцелярії суду 15.01.2020 від представника Позивача надійшло заперечення про залучення Акціонерного товариства оператора газорозподільної системи "Криворіжгаз" в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні Відповідача (арк.с. 233 Т.1).
15.01.2020 представник Відповідача надав до канцелярії суду доповнення до клопотання про залучення Третьої особи на стороні Відповідача, в якому зазначає, що постачання, транспортування, розподіл природного газу Відповідачу у спірний період здійснювалось у чіткій послідовності та в наступному порядку: ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" передає природній газ АТ "Укртрансгаз", який транспортує його АТ "Криворіжгаз", а останній, в свою чергу, розподіляє його, зокрема Відповідачу. У спірний період Відповідачем та АТ "Криворіжгаз" укладено договори розподілу природного газу (арк.с. 234 Т.1).
21.01.2020 ухвалою суду залучено Акціонерне товариство оператора газорозподільної системи "Криворіжгаз", до участі у справі в якості Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Під час розгляду справи оголошувалася перерва з 04.02.2020 по 20.02.2020, з 20.02.2020 по 27.02.2020, з 27.02.2020 по 03.03.2020, з 03.03.2020 по 10.03.2020 в порядку ст. 216 ГПК України.
10.03.2020 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
12.11.2019 канцелярією суду зареєстрований поданий Відповідачем відзив на позовну заяву (арк.с. 61-63 Т.1), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Так, Відповідач посилається на те, що: між Позивачем та Відповідачем існує договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №16/51-ТКЕ-КР, заборгованість за яким у Відповідача відсутня; між Відповідачем та ПАТ "Криворіжгаз" Відповідачем укладений договір розподілу природного газу; також між Відповідачем та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладені договори №4637/1617-РО-5 від 20.09.2016, №4849/1617-БО-5 від 31.10.2016, №4635/1617-ТЕ-5 від 20.09.2016. За вказаними договорами визначений порядок передачі природного газу, ціна, строки виконання грошових зобов'язань тощо. За цими договорами у Позивача не виникає жодного права вимоги оплати спожитого Відповідачем природного газу. Також Відповідач вважає, що жодною нормою чинного законодавства не надано право Позивачеві відносити свої витрати на Відповідача, у тому числі пред'являти послуги балансування. Одночасно Відповідач просить застосувати строк позовної давності. Також Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивач намагається в судовому порядку стягнути з ПАТ "Криворіжгаз" кошти за послуги небалансу за спірний період та у тих же спірних обсягах. Крім того, Відповідачем оприбутковано витрати по природному газу за травень 2016, січень-лютий 2017, а також списано кредиторську заборгованість за травень 2016 року.
10.12.2019 Відповідач подав письмові пояснення (арк.с.164-166 Т.2), в яких зазначає, що згідно із Законом України "Про ринок природного газу" виробники теплової енергії є захищеним споживачами. Згідно з чинним у спірний період законодавством на НАК "Нафтогаз України" було покладено спеціальні обов'язки придбавати та постачати природний газ виробникам теплової енергії для її виробництва, а згідно з Розпорядженням КМУ від 05.10.2016 №742-р ПАТ "Нафтогаз України" повинен був видати до початку опалювального сезону 2016/2017 номінації теплогенеруючим компаніям і теплопостачальним організаціям відповідно до укладених з ними договорів. Про наявність цього обов'язку з боку ПАТ "Нафтогаз України" свідчить судова практика у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17, від 22.06.2018 у справі №904/5621/17. Відповідач також вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази вини відбору газу Відповідачем, оскільки транспортування і розподіл газу здійснюють Позивач та Третя особа мережами, які не перебувають на балансі Відповідача. Також Відповідач вважає, що відсутні докази того, що придбаний Позивачем газ спожитий саме Відповідачем. Одночасно Відповідач звертає увагу на главу 3 Розділу 14 Кодексу газотранспортної системи, якою чітко встановлено дії Позивача у випадку споживання природного газу виробниками теплової енергії без номінацій.
10.12.2019 канцелярією суду зареєстровано відповідь Позивача на відзив (арк.с.204-208 Т.1), в якому останній зазначив, що згідно з нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин факт укладення Відповідачем договорів з НАК "Нафтогаз України" не свідчить про те, що спірні господарські операції відбулись за цими договорами, оскільки відсутні номінації на спірні обсяги природного газу та підписані постачальником газу акти прийому-передачі цього газу. Договори, які укладені Позивачем з Відповідачем на транспортування газу, також не є підставою для набуття останнім газу з ресурсів Позивача. Щодо застосування строку позовної давності Позивач зазначає, що дії Позивача про визначення небалансу газу врегульовані внесеними змінами до Кодексу газотранспортної системи з 28.04.2017 року, то Позивач вважає, що він не пропустив строк позовної давності для позовних вимог стосовно природного газу, отриманого Відповідачем у травні 2016 року.
29.01.2020 канцелярією суду зареєстровано письмові пояснення Третьої особи-2 (арк.с.241-246 Т.1), в яких зазначено про те, що між ним та Відповідачем укладений договір на розподіл природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №0942039154АТ016 від 01.01.2016. На підставі ст.11 Закону України "Про ринок природного газу", Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2017 №187, та Розпорядження КМУ від 04.10.2017 №720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року" Третя особа-2 вважає, що НАК "Нафтозаз України" має обов'язок з подачі номінацій на поставку природного газу підприємствам теплокомуноенергетики, до яких належить Відповідач , та відповідно поставляти природний газ цим підприємствам за укладеним договорами поставки природного газу. Отже, Третя особа-2 вважає, що відсутність номінацій у спірний період за спірними обсягами газу є порушенням зобов'язань саме НАК "Нафтогаз України" та останній є відповідальним за виникнення небалансу щодо споживачів, з якими у нього укладені договори постачання, тобто у яких він є постачальником природного газу. Також Третя особа-2 зазначила, що у господарській справі №904/2086/17 дії ПАТ "Криворіжгаз" про направлення повідомлення про припинення постачання природного газу у січні, лютому 2017 році КПТМ "Кріворіжтепломережа" у зв'язку із відсутністю номінацій було визнано протиправним. Також Третя особа-2 вважає, що оскільки між учасниками правовідносин існують договори постачання, транспортування та розподілення природного газу, підстави для застосування статті 1212 ЦК України у справі відсутні.
10.02.2020 канцелярією суду зареєстровані пояснення АТ "НАК "Нафтогаз України" (арк.с. 11-18 Т.2), в яких зазначив, що у травні 2016 року між ним та Відповідачем були відсутні договірні відносини, щодо січня-лютого 2017 року між Третьою особою-1 на Відповідачем укладені договори постачання природного газу, згідно з якими сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у період: жовтень 2016 - березень 2017. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві, оформлюється актом приймання-передачі - п.3.4 договорів. Обсяг постачання підтверджується шляхом подання оператору газотранспортної системи номінацій на відповідні й період - п.3.2 договорів. Відповідач зобов'язаний самостійно припинити споживання газу у разі відсутності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу - п.7.2 договорів. У січні-лютому 2017 році, у зв'язку із порушенням Відповідачем умов п.17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 №758, Третя особа-1 не здійснювала постачання природного газу Відповідачу. Посилаючись на положення статті 13 Закону України "Про ринок природного газу та Правила постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496, Третя особа-1 вказує, що обов'язковою передумовою поставки природно газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору та виділення номінацій (підтвердженого обсягу газу на відповідний період). Так, Відповідач самовільно у січні-лютому 2017 року споживав природний газ. Про відсутність підстав для надання номінацій Третя особа-1 сповістила Відповідача листами від 28.12.2016, 30.01.2017. Третя особа-1 також зазначає, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, для цього є необхідним встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. При цьому Третя особа-1 посилається на аналогічний висновок у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №920/169/18.
20.02.2020 канцелярією суду зареєстровані додаткові пояснення Третьої особи-1 щодо суті спору (арк.с. 260-261 Т.2).
20.02.2020 та 26.02.2020 канцелярією суду зареєстровані додаткові пояснення Третьої особи-1 щодо суті спору (арк.с. 260-261 Т.2, арк.с. 1-2 Т.3).
10.03.2020 Відповідач подав клопотання (арк.с. 47-48 Т.3), в якому вказує про те, що 03.03.2020 в судовому засіданні представник третьої особи НАК "Нафтогаз України" надав пояснення суду, якими стверджував про відсутність договірних відносин між КПТМ "Криворіжтепломережа" та НАК "Нафтогаз України" в травні 2016. Даний факт він підтверджував доказами, які додав до додаткових пояснень від 21.02.2020. Проте, представником КПТМ "Криворіжтепломережа" неодноразово наголошувалось на те, що договірні відносини існували, у зв'язку з чим представник НАК "Нафтогаз України" вводить суд в оману. Оскільки факт наявності договірних відносин між Відповідачем та Третьою особою-1 не є предметом спору по даній справі, крім цього, представником КПТМ "Криворіжтепломережа" заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги Позивача - стягнення вартості природного газу за травень 2016, тому з боку КПТМ "Криворіжтепломебрежа" не надавалися суду копії відповідних договорів. Також представник КПТМ "Криворіжтепломережа" зазначає про те, що ним в судовому засіданні 03.03.2020 усно було надано пояснення про те, що в травні 2016 року КПТМ "Криворіжтепломережа" та НАК "Нафтогаз України" перебували у договірних відносинах відповідно до договорів №4367/16-ТЕ-5/3 від 21.12.2015 (з додатковою угодою №4 від 30.04.2016) та №4366/16-ТЕ-5 від 21.12.2015 (з додатковою угодою №4 від 30.04.20016). У зв'язку з цим Відповідач просить суд розглянути дане клопотання та винести окрему ухвалу стосовно представника НАК "Нафтогаз України".
4. Обставини, які встановлені судом
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин набуття або збереження належного позивачу майна, відповідачем без достатньої на це правової підстави.
Так, для відбору Відповідачем у травні 2016 року та у січні і лютому 2017 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є Позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ "Криворіжгаз", Відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності Відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання як це передбачено абз. 2 п. З глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496.
Однак, Відповідач, незважаючи на відсутність у нього підтверджених номінацій від постачальника природного газу, здійснив відбір 43245,976 тис. куб. м. природного газу, що підтверджується звітами ПАТ "Криворіжгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень 2016 року та за січень і лютий 2017 року (арк.с. 28-37 Т.1), в якому в графі "Фактично спожитий обсяг за місяць Всього" по рядку "Категорія/Назва постачальника" вказано фактично відібраний Відповідачем з газотранспортної системи в травні 2016 року обсяг природного газу в розмірі 41,016 тис. куб. м., в січні 2017 року обсяг природного газу в розмірі 23188,871 тис.куб. м., в лютому 2017 року - 20016,089 тис. куб. метрів.
Виходячи з того, що оскільки Відповідачу в травні 2016 року та в січні і лютому 2017 року не було подано до газотранспортної системи підтвердженого обсягу природного газу жодним постачальником, відбір Відповідачем 43245,976 тис. куб. м. природного газу Позивач вважає з обсягів природного газу Позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель за договором купівлі-продажу природного газу та актами приймання-передачі газу (арк.с. 17-24 Т.1).
Так, згідно з п.1.2 зазначених договорів та актів приймання-передачі природного газу Позивачем придбано від НАК «Нафтогаз України» у травні 2016 року для забезпечення виробничо-технологічниї потреб, власних потреб - 89674,506 тис.куб.м. природного газу та для забезпечення балансування - 20155,304 тис.куб.м. природного газу, у січні 2017 року для забезпечення виробничо-технологічниї потреб, власних потреб та для забезпечення балансування всього - 731439,744 тис.куб.м. природного газу, а у лютому 2017 року для забезпечення виробничо-технологічниї потреб, власних потреб та для забезпечення балансування всього - 643105,799 тис.куб.м. природного газу.
Так, в табличній формі (арк.с. 38 Т.1) за підписом головного бухгалтера Позивача наведено інформацію про списання Акціонерним товариством «Укртрансгаз» газу на балансування за період з 01.01.3016 по 30.06.2018, з дослідження якої судом встановлено, що у травні 2016 року Позивачем списано на балансування природного газу в обсязі 8,524тис.куб.м., у січні 2017 року - 10479,726тис.куб.м.+35,0тис.куб.м. природного газу, а у лютому 2017 року - 18,549тис.куб.м.+235,616тис.куб.м. природного газу.
Співставлення даних про списання природного газу Позивачем та обсяги відібраного Відповідачем спірного обсягу газу свідчить про таке:
у травні 2016 року Позивачем було списано газу (8,524тис.куб.м.) для балансування менше, ніж в цьому ж місяці Відповідачем було фактично відібрано (41,016 тис. куб. м.);
у січні 2017 Позивачем було списано газу (10479,726тис.куб.м.+35,0тис.куб.м. природного газу) для балансування більше, ніж в цьому ж місяці Відповідачем було фактично відібрано (23188,871 тис. куб. м.,);
у лютому 2017 Позивачем було списано газу (18,549тис.куб.м.+235,616тис.куб.м.) для балансування менше, ніж в цьому ж місяці Відповідачем було фактично відібрано (20016,089 тис. куб. м.).
З дослідження Звітів ПАТ «Криворіжгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках газу(28-37 Т.1)вбачається, що:
у травні 2016 року:
з НАК «Нафтогаз України» підтверджений обсяг номінацій перевищує фактичний обсяг розподіленого природного газу, що вказує на передачу останнім більше газу, ніж його було фактично відібрано за номінаціями;
згідно з Реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Криворіжгаз» за КПТМ «Кріворіжтепломережа» обліковується відсутність обсягів природного газу згідно з підтвердженою номінацією, а є обсяг згідно алокації (тобто фактично розподілено), що складає 42,016 тис.куб.;
аналогічно із мереж ПАТ «Криворіжгаз» за ПАТ «Укртрансгаз» обліковується 0,6тис.куб.м. природного газу згідно з підтвердженою номінацією, а обсяг згідно алокації (тобто фактично розподілено) складає 0,05 тис.куб.м. природного газу,
всього за споживачами обсяг природного газу згідно із підтвердженою номінацією (підтверджений обсяг постачальником газу) перевищує обсяг згідно з алокацією (фактичне розподілення природного газу).
Отже, з наведеного судом зроблений висновок, що подані Позивачем документи до позову не доводять відбір Відповідачем у травні 2016 природного газу за рахунок ресурсів Позивача;
у січні 2017 року:
з НАК «Нафтогаз України» підтверджений обсяг номінацій менше, ніж фактичний обсяг розподіленого природного газу;
згідно з Реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Криворіжгаз» інформація окремо за КПТМ «Кріворіжтепломережа» не обліковується, наявна загальна інформація по усіх споживачах про перевищення обсягів природного газу згідно алокації (тобто фактично розподілено) над обсягами газу згідно з підтвердженою номінацією. Судом звернуто також звернуто увагу на те, що згідно з цією інформацією деякі споживачі недобирали природний газ за номінацією, а деякі - відбирали природний газ більше, ніж передбачено номінацією, тобто постачальник газу поставив в деяких випадках газу більше, ніж його було відібрано фактично деякими споживачами.
З наведеного судом зроблений висновок, що подані Позивачем документи до позову не доводять відбір Відповідачем у січні 2017 природного газу за рахунок виключно ресурсів Позивача;
у лютому 2017 року:
з НАК «Нафтогаз України» підтверджений обсяг номінацій перевищує фактичний обсяг розподіленого природного газу, що вказує на передачу останнім більше газу, ніж його було фактично відібрано за номінаціями;
згідно з Реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Криворіжгаз» інформація окремо за КПТМ «Кріворіжтепломережа» не обліковується, наявна загальна інформація по усіх споживачах про перевищення обсягів природного газу згідно з підтвердженою номінацією над обсягами згідно алокації (тобто фактично розподілено).
З наведеного судом зроблений висновок, що подані Позивачем документи до позову не доводять відбір Відповідачем у лютому 2017 природного газу за рахунок ресурсів Позивача.
Позивач наполягає на тому, що за фактом відсутності підтверджених номінацій з боку постачальника газу - НАК «Нафтогаз України», Відповідач придбав природний газ, що є власністю Позивача в загальному обсязі 43245,976 тис.куб.м. без будь-якої правової підстави, що, на його думку, відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України породжує обов'язок останнього повернути відповідне майно в натурі, а в разі неможливості здійснити таке повернення, відшкодувати його вартість.
З дослідження наданих до справи Третьою особою-1 без самостійних вимог на боці Позивача документів (арк.с. 19-247 Т.2), судом встановлено відсутність у Відповідача підтверджених номінацій на спірні обсяги газу у спірний період, непідписання на ці обсяги Третьою особою-1 актів прийому-передачу природного газу тощо. Водночас, у Звітах НАК «Нафтогаз України» про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за січень 2017 та лютий 2017 року (арк.с.191-192, 194-195 Т.2), при співставленні обсягів згідно підтверджених номінацій та фактичних обсягів, судом не знайдено підтвердження наявності негативного балансу як взагалі на ринку природного газу у спірний період, так й стосовно Відповідача.
В свою чергу Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на наявність правових підстав для придбання ним спірних обсягів природного газу: договори постачання, транспортування та розподілення природного газу, які ним укладено.
Так, між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-споживач) укладено договори постачання природного газу №4367/16-ТЕ-5/3 від 21.12.2015 та №4366/16-ТЕ-5 від 21.12.2015 з додатковими угодами №4 від 30.04.2016.
Відповідно до п. 1.1 договорів, постачальник зобов'язувався передати у власність споживачеві у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.
Пунктом 2.1. зазначених договорів визначено, що постачальник передає споживачу з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року (включно) газ у обсягах визначених у цих договорах, а саме:
за договором № 4367/16-ТЕ-5/3 від 21.12.2015, згідно з додатковою угодою №4 від 30.04.2016 до договору № 4367/16-ТЕ-5/3 від 21.12.2015: травень 2016- 469,00 тис.куб.м.,
за договором №4366/16-ТЕ-5 від 21.12.2015, згідно з додатковою угодою №4 від 30.04.2016 до договору №4366/16-ТЕ-5 від 21.12.2015: травень 2016- 2456,00 тис.куб.м.
Відповідно до пункту 7.3 договорів, постачальник має право припинити або обмежити постачання природного газу споживачу у разі несанкціонованого відбору газу.
31.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі-газотранспортне підприємство) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-замовник) укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №16/51-ТКЕ-КР (арк.с. 64-69 Т.1), відповідно до п.1.1 якого Газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника, отриманого від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами договору;
Відповідно до поданої Відповідачем заяви-приєднання №0942039І54 АТ016 від 01.01.2016 між ПАТ "Криворіжгаз" та КПТМ "Криворіжтепломережа" укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до якого:
п.1.1. Типового договору цей типовий договір розподілу природного газу (далі-Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу у газорозподільної системи.
п.3.1. Типового договору Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.
За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Згідно з актами наданих послуг з транспортування природного газу, КПТМ "Криворіжтепломережа" прийняло природний газ в таких обсягах:
- в травні 2016 року - 41,016 тис.м.куб. (арк.с. 71 Т.1);
- в січні 2017 року - 23188,871 тис.м.куб. (арк.с. 73 Т.1);
- в лютому 2017 року - 20016,089 тис.м.куб. (арк.с. 75 Т.1).
В матеріалах справи також наявна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2017 у справі 904/2086/17 за позовом КПТМ «Кріворіжтепломережа» до ПАТ «Кріворіжгаз» (арк.с. 191-200 Т.1), яке набрало законної сили 21.05.2017, і за яким визнано протиправними дії Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз» з направлення Комунальному підприємству теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій у січні та лютому 2017 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 у справі №904/2086/17 (арк.с. 201-203 Т.1) роз'яснено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2017 у справі №904/2086/17, не змінюючи при цьому його змісту, в частині обсягів спожитого КПТМ "Криворіжтепломережа" газу наступним чином:
" У січні 2017 року було спожито 23188,871 тис.м.куб. на суму 145419939,09 грн., з них:
- за договором № 4635/1617-ТЕ-5 - 15654,531 тис.м.куб. на суму 92837630,64 грн.;
- за договором № 4637/1617-РО-5 - 1,444 тис.м.куб. на суму 4281,74 грн.;
- за договором № 4849/1617-БО-5 - 4298,998 тис.м.куб. на суму 25494777,74 грн.;
- за заявою - приєднання та договором транспортування - 3233,898 тис.м.куб. на суму 27083248,97 грн.;
У лютому 2017 року було спожито 20016,089 тис.м.куб. на суму 127977980,37 грн., з них:
- за договором № 4635/1617-ТЕ-5 - 13947,474 тис.м.куб. на суму 82714099,81 грн.;
- за договором № 4637/1617-РО-5 - 1 289 тис.м.куб. на суму 3822,14 грн.;
- за договором № 4849/1617-БО-5 - 3863,852 тис.м.куб. на суму 22914187,90 грн.;
- за заявою - приєднання та договором транспортування - 2203,474 тис.м.куб. на суму 22345870,52грн.".
Отже, рішенням суду від 04.05.2017 у справі №904/2086/17 встановлений факт споживання газу Відповідачем у січні і лютому 2017 року природного газу на підставі укладених з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договорів .
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заперечувало проти прийняття до уваги вказаних рішень судів на підставі ч.2 ст.51 ГПК України, оскільки НАК «Нафтогаз Укрїани» не приймало участі в цій справі, тому встановлені судом у цій справі обставини не мають юридичних наслідків для цієї третьої особи.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Стаття 12 Закону України «Про ринок природного газу»:
1. Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
2. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
3. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу»:
Споживач зобов'язаний, зокрема:
1) укласти договір про постачання природного газу;
2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;
3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;
5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Стаття 22 Закону України «Про ринок природного газу»:
Права та обов'язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.
З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний, зокрема, здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
Основні принципи балансування визначені ст.35 Закону України «Про ринок природного газу»:
1. Правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками.
Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи.
Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах.
Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.
2. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи.
Згідно зі ст.33 Закону України «Про ринок природного газу» правила фізичного і комерційного балансування з урахуванням основних принципів, визначених статтею 35 цього Закону, має містити Кодекс газотранспортної системи.
Згідно з Кодексом газотранспортної системи, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, в редакції, яка діяла під час існування спірних обставин:
балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу;
Розділ XIV. Комерційне балансування:
1.Загальні умови
1. Замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
2. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
3. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
4. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
3. Місячний небаланс замовника послуг транспортування:
1. Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць.
2. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
4. Уразі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця:
здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування;
здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання останнього небалансу за цей газовий місяць.
5. У разі підтвердження достатніх обсягів газу для покриття місячного небалансу у замовника послуг транспортування оператор газосховища здійснює балансуючу алокацію та надсилає її до оператора газотранспортної системи 12-го числа наступного місяця.
6. Замовники послуг транспортування після проведення заходів, передбачених пунктами 3 - 5 цієї глави, для врегулювання місячного небалансу оформлюють, підписують та скріплюють печатками додаткові акти приймання-передачі і коригуючи реєстри та надсилають оператору газотранспортної системи в строк до 12-го числа наступного місяця.
7. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів:
2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
Згідно з Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496, в редакції, яка діяла під час існування спірних обставин,
П.2 Розідл ІІ:
Підставою для постачання природного газу споживачу є:
наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача;
відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
2. Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Розділ УІ Правил постачання природного газу в редакції, яка діяла під час існування спірних обставин, встановив Порядок відшкодування збитків та вирішення спорів, у тому числі у випадку, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).
Так, у такому випадку постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за встановленою цими Правилами формулою.
Отже, з дослідження зазначених положень законодавства України в редакції, яка діяла під час існування спірних обставин, суд дійшов висновку, що правовий порядок, який регулює ринок природного газу, передбачає необхідність укладення договору постачання природного газу, договору транспортування природного газу та договору розподілу природного газу. Це є основні правові підстави, які встановлюють права та обов'язки суб'єктів ринку природного газу, дії яких пов'язані між собою і, окрім зазначених договорів, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, а також Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, під несанкціонованим відбором природного газу розуміється - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).
Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.
Водночас, несанкціонований відбір газу, а саме без номінацій (підтвердженого обсягу газу від постачальника) при наявності договорів на постачання, транспортування та розподілення природного газу, розцінюється судом як господарська операція, яка здійснювалася в межах укладених договорів. Аргументи Позивача про те, що господарські операції можуть вважатися договірними, якщо відповідають умовам цих договорів, суд вважає помилковим, оскільки дії, які свідчать про порушення умов договору, ще не свідчать про те, що вони вчиняють ся поза договором.
Крім того, особливості регулювання спірних правовідносин свідчать про те, що спірні обставини, а саме відбір газу без номінацій, але при наявності усіх необхідних договорів, регулюється певними нормами права у галузі ринку природного газу.
Зокрема, Кодексом газотранспортної системи врегульовані правовідносини суб'єктів ринку природного газу у випадку виникнення негативного небалансу, який виник внаслідок споживання природного газу без підтвердженого обсягу, тобто без номінації від постачальника природного газу.
Так, Позивач не є постачальником природного газу, у нього немає ліцензії на постачання природного газу будь-кому. При розгляді справи Позивач стверджував, що спірні обсяги газу є його власністю, цей газ він придбавав на власні технічні потреби, а також для забезпечення балансування, призначенням якого є безперебійна та безпечна передача газу його трубопроводом.
Проте, вище наведені положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини, свідчать про те, що балансування є функцією оператора газотранспортної системи в межах послуг транспортування, витрати якого з балансування включаються до плати за небаланси в межах договорів транспортування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що навіть у випадку відбору Відповідачем газу за рахунок ресурсів Позивача, які призначені задля забезпечення балансування, Позивач має право отримати відповідну компенсацію виключно в межах договорів транспортування щодо послуг балансування.
Особливості правовідносин у сфері ринку природного газу також свідчать про те, що правовідносини між постачальником природного газу, оператором газотранспортної системи, оператором газорозподільної системи та покупцем природного газу має не тільки безпосередній, а й перехресний характер, що свідчить про існування загальної структури ринку природного газу, в якій кожний суб'єкт наділений та обмежений певними правомочностями.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що правові підстави позову не передбачають врахування положень законодавства щодо функцій та правомочностей оператора газотранспортної системи, які не передбачають право Позивача як оператора газотранспортної системи реалізовувати природний газ Замовнику транспортних послуг та отримувати оплату його вартості замість постачальника цього газу.
Відповідно до статті 1212 ЦК України:
1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі статтею 1213 ЦК України:
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
За наявності договорів про постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України", договорів про транспортування природного газу та його розподілення, тобто за наявності відповідних правових підстав положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, на які та в межах яких посилається Позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Щодо посилань Позивача та Третьої особи-1 на відсутність у Відповідача підтверджених номінацій на спірні обсяги природного газу, на відсутність у Відповідача на ці обсяги підписаних постачальником природного газу актів прийому-передачі природного газу за договорами купівлі-продажу, суд не вбачає правових підстав вважати, що ці обставини свідчать про придбання без правових підстав Відповідачем природного газу, що належить Позивачу. Так, юридично, як зазначалося вище, Позивач як оператор газотранспортної системи не наділений на ринку природного газу правомочностями реалізовувати власний газ будь-кому, його послуги транспортування включають до себе послугу з балансування та право отримати плату за небаланс. Крім того, фактично, подані Позивачем документи до позову, як встановлено судом, не доводять відбір Відповідачем у травні 2016, січні та лютому 2017 природного газу повністю та виключно за рахунок ресурсів Позивача.
У зв'язку з відсутністю юридичних та фактичних підстав вважати, що спірні обсяги газу є ресурсами Позивача і його права порушені, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності за заявою Відповідача щодо факту придбання останнім природного газу у травні 2016 року.
Аргументи учасників судового процесу щодо обставин невидачі номінацій на спірні обсяги газу з боку НАК "Нафтогаз Укрїани", суд не розглядає в межах цієї справи, оскільки предметом дослідження у справі, окрім іншого, є не причини невидачі номінацій, а правові наслідки їх відсутності.
Клопотання Відповідача щодо прийняття окремої ухвали відносно представника Третьої особи-1 суд відхилює, оскільки у справі процесуальних порушень з боку останнього не вбачається.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору покладаються на Позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" щодо прийняття окремої ухвали відносно представника Третьої особи-1 відмовити.
В позові Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про зобов'язання Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 43245,976 тис. куб. метрів та стягнення 577985928,92 грн відмовити в повному обсязі.
Понесені Акціонерним товариством "Укртрансгаз" судові витрати у вигляді судового збору покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.03.2020
Суддя Н.Б. Кеся