Справа № 212/5218/19
2/212/492/20
19 лютого 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Козлова Ю.В., з участю секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., розглянувши в порядкуст.247 ЦПК України, за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
В червні 2019 року представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якій просив стягнути з відповідача борг в сумі 7343,22 гривень та витрати понесені на сплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що25.02.2008 року у АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підписала заяву № б/н, згідно який отримав кредит у розмірі 21 600,00 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування за кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.
Станом на дату смерті у ОСОБА_2 утворилась заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 7 343,23 гривень, яка складається із:
-7 044,86 гривень - тіло кредиту;
-298,37 гривень-заборгованість за відсотками.
02.03.2017 року була направлена претензія кредитора до Другої Криворізької державної нотаріальної контори.
24.03.2017 року позивачем було отримано відповідь, що із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. .
Позивач зазначив, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
05.05.2019 року позивачем був направлений лист-претензія до спадкоємця, ОСОБА_1 , згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7343,23 гривень та судові витрати по праві.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
25.10.2019 року у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню, розгляд справи відкладено на 10.12.2019 року.
10.12.2019 року у зв'язку з виконанням суддею обов'язків слідчого судді та розгляду клопотань, які підлягають негайному виконанню розгляд справи відкладено на 19.02.2020 року.
Відповідач 25.10.2019 року, 10.12.2019 року до суду не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивачадо суду не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Згідно ст.158 ЦПК України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився,про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2020 року постановлено проведення заочного розгляду справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності доч.2 ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи 25.02.2008 року з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_2 кредит у розмірі 21 600,00 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування за кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 06.08.2014 року, копія свідоцтва долучена до матеріалів справи.
Згідно розрахунку заборгованості за ОСОБА_2 наявна заборгованість, яка станом на день смерті становила 7 343,23 гривень, яка складається із: 7 044,86 гривень - тіло кредиту; 298,37 гривень - заборгованість за відсотками.
02.03.2017 року була направлена претензія кредитора до Другої Криворізької державної нотаріальної контори, копія претензії міститься у матеріалах справи.
24.03.2017 року позивачем було отримано відповідь Другої Криворізької державної нотаріальної контори, згідно якої спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.
05.05.2019 року позивачем був направлений лист-претензія до спадкоємця, ОСОБА_1 , згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, копія листа долучена до матеріалів справи.
Відповідно дост.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(ст.1218,1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2ст.1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1ст.1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3,4 ст.1268 та вст.1269 ЦК України.
Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України"Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України«Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до ч.1ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч.5ст.1268 ЦК України).
Згідно з ч.1ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3ст.1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Разом з тим, суд враховує наступне.
Згідно зіст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Системне тлумачення ст.16та ч.2 ст.1282 ЦК України, дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч.2ст.1282 ЦК Україниє спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов'язань, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі (пред'явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).
Аналіз ч.2ст.1282 ЦК України, свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.
Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред'явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.
Стаття 129 Конституції України, відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
Згідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, позивачем не було надано суду належних доказів, що після смерті спадкодавця
ОСОБА_2 його спадкоємець - ОСОБА_1 отримала у натурі певне спадкове майно. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що відповідач взагалі не скористалась своїм правом на спадкування за законом і не прийняла спадщину.
Відповідно до інформації наданої Другою Криворізькою державною нотаріальною конторою, згідно якої спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Окрім цього, відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивачем не було доведено суду того факту, що спадкоємець ОСОБА_1 вступила у свої права як спадкоємець, більше того, дослідження матеріалів справи призводить до протилежних висновків, - за таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам ч.2ст.1282 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не можуть бути задоволені.
На підставіст.129 Конституції України, ст. ст.1216,1219,1268,1268,1282,1296,1297 ЦК України, та керуючись ст.ст.4,5,12,13,81,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ - 14360570, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Ю. В. Козлов