Справа № 212/9252/18
2/212/328/20
17 січня 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В. в порядку ст.247 ЦПК України, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 27923,97 гривень за кредитним договором та витрат понесених на сплату судового збору в сумі 1762,00 гривень.
Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідачка підписала з Банком Анкету-заяву № б/н від 07 березня 2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 12 000,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, шляхом надання відповідачці кредиту у розмірі встановленому Договором. Відповідач не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до Договору, яка станом на 14 листопада 2018 року становить 27923,97 гривень, з яких: 9 329,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5187,14 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 11601,89 грн. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксованої частини), 1305,90 грн. - штраф (процентної складової).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
11 жовтня 2019 року у зв'язку з неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 29 листопада 2019 року.
29 листопада 2019 року у зв'язку з неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 17 січня 2020 року.
Представник позивача до суду не прибула, зазначивши в позовній заяві, що не заперечує проти розгляду у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав.
Судова кореспонденція, яка направлена відповідачу, була повернута до суду, у зв'язку зі спливом строку зберігання, враховуючи зазначене, суд вважає не поважною причиною неявки відповідача до суду.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності сторін, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із вимогами ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, тобто умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч .1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до підписаної Анкети-заяви б/н від 07 березня 2013 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, копія анкети міститься у матеріалах справи.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», з якими віна ознайомився в письмовому вигляді та які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Договору, - клієнт зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Також, відповідно до пунктів 2.1.1.5.6 та 2.1.1.5.7 відповідач зобов'язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до Договору, відповідач надала згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, що дає право позивачу у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Тобто, перед укладенням спірного договору відповідач була повідомлена з умовами надання кредитної картки, умовами кредитування та тарифами банку.
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
АТ КБ «Приватбанк» належним чином виконав всі покладені на нього обов'язки, згідно умов Договору, що не спростовано відповідачкою та доказів цьому не надано.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку із ненаданням позивачу грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим станом на 14 листопада 2018 року становить 27923,97 гривень, з яких: 9 329,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5187,14 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 11601,89 грн. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксованої частини), 1305,90 грн. - штраф (процентної складової).
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення процентів за його користування, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом - задовольнити.
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише пеню та відмовити у задоволенні вимоги про стягнення штрафів.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.6,511,526,627,628,634,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.03.2013 року в сумі 26 118 гривень 07 копійок (двадцять шість тисяч сто вісімнадцять гривень сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 1648 гривень 05 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ - 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Ю. В. Козлов