№201/2060/20
провадження 2/201/1763/2020
19 березня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна, про визнання недійсними договорів, припинення права власності, скасування записів про право власності, стягнення витрат,
Дніпровська міська рада 02 березня 2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, ПН ДМНО Андрєєва Г.О., про визнання недійсними договорів, припинення права власності, скасування записів про право власності, стягнення витрат.
Однак вказана позовна заява не відповідала вимогам: ч. 1, п. п. 4, 5, 8 ч. 3, ч. 6 ст. 175, ч. ч. 1, 4, 5, 6 ст. 177 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2020 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути вказані недоліки.
Ухвали судді від 03 березня 2020 року отримано позивачем 04 березня 2020 року, згідно відмітки на супровідному листі.
Згідно частини 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про що повідомлено позивача та надано йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Однак у встановлений строк недоліки, перелічені у вищезгаданій ухвалі, усунуті не були, позивач заяв та документів до суду саме на виконання ухвали судді не подавав.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
11 березня 2020 року позивачем до суду було подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку встановленого судом та продовження вказаного строку.
Відповідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно частини 1 та 2 статті 181 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про, що повідомлено позивача та надано йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Дніпропетровською міською радою у встановлений судом строк, а саме: протягом трьох днів з дня отримання вказаної ухвали, та на даний час, згідно електронного реєстру вхідної кореспонденції станом на 19 березня 2020 року, не було вчинено відповідна процесуальна дія (подана уточнена позовна заява, сплачено судовий збір, документи тощо) з метою виконання ухвали від 03 березня 2020 року.
Враховуючи вище викладене не підлягає задоволенню клопотання про продовження строку, оскільки одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк, однак в супереч зазначеного останнім не було вчинено відповідних дій або подано документ чи доказ стосовно якого заявлено клопотання.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Також слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Проте законодавець не покладає на суд обов'язку повторно постановити ухвалу про залишення позову без руху в разі не усунення їх у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, у повному обсязі, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 127, ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, 261 ЦПК України,
Відмовити Дніпровській міській раді в задоволенні клопотання про поновлення строку для усунення недоліків по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна, про визнання недійсними договорів, припинення права власності, скасування записів про право власності, стягнення витрат.
Позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна, про визнання недійсними договорів, припинення права власності, скасування записів про право власності, стягнення витрат - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набрала законної сили 19 березня 2020 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя