Справа № 175/4628/19
Провадження № 2/175/1325/19
Справа №175/4628/19
провадження №2/175/1325/19
Іменем України
14 лютого 2020 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Бойко О.М.
при секретарі судового засідання Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 14.03.2019 р. «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 20.06.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення по АДРЕСА_1 », а також ухвалити судове рішення, яким змінити цільове призначення земельної ділянки площею 0.4348 га, що належить ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), яка розташована за вищевказаною адресою (кадастровий номер: 1221486200:09:001:0332) з цільового призначення 01.03. «Для ведення особистого селянського господарства» на цільове визначення 02.10 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
Представник позивача в судове засідання надав письмову заяву про слухання справи за їх відсутності, позов підтримав та просив пред'явлені вимоги задовольнити у повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання надав письмову заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю, а також надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому заперечували проти пред'явлених позовних вимог вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з обранням позивачем невірного способу захисту порушеного права, тому просив суд відмовити позивачу у їх задоволенні.
Таким чином, суд з урахуванням пояснень наданих представником відповідача у відзиві на позовну заяву та враховуючи докази на які вони посилаються, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача та не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки представником відповідача належним чином не обґрунтована його зайвість, у чому вона полягає та що перешкоджає його явки у судове засідання.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до вимог статтей 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.
Судом встановлено, що 14 березня 2019 року Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 4088-40/УІІ «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 20 червня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення по АДРЕСА_1 » було вирішено на виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2019 року у справі №175/4904/18 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 на черговій сесії сільської ради з запрошенням власника земельної ділянки - ОСОБА_1 або уповноваженого ним представника.
Так, частиною 7 ст. 1861 Земельного кодексу України встановлюється, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Таким чином, ст. 186 Земельного кодексу України встановлений порядок затвердження землевпорядної документації.
При цьому, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приймається не на власний розсуд Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а відповідно до ст.ст. 6, 13, 14 Конституції України виключно у зстіновленому законом порядку.
У відповідності до частини 6 ст. 1861 Земельного кодексу України підставою для відмови ? погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Тобто, кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Також, частиною 7 ст. 1867 Земельного кодексу України встановлюється, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робітю.
Як встановлено судом, на земельній ділянці позивачем вирішено побудувати багатоквартирний житловий будинок з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, про що свідчить містобудівна документація «Генеральний план селища Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області», розроблений ДП НДПІМІСТОБУДУВАННЯ» м. Києва з розрахунковим періодом до 2030 року де передбачено зміну цільового призначення земельної ділянки.
Також, Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 14.09.2017 року затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області» з розрахунковим періодом до 2030 року, у якому, у свою чергу немає жодних обмежень щодо використання у майбутньому території, до якої входить і земельна ділянка позивача.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту провадиться сільською, селищною, міською радою.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Згідно п. 34 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до положень ч. 6, 8 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Норма права, що міститься у п. 34 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є відсильною та відсилає у даному випадку (зміна цільового призначення) до спеціальної норми права - положень ч. 6, 8 ст. 186-1 ЗК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про те, що Рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 14.03.2019 року ухвалене з порушенням чинного законодавства, а саме вимог: п. 34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»; ч.6,8 ст. 186-1 ЗК України та ст. 19 Конституції України, адже не містить жодного посилання на недоліки проекту відведення земельної ділянки, а також посилань на його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. З жодних інших підстав власнику не може бути відмовлено у зміні цільового призначення його земельної ділянки, тому орган місцевого самоврядування діяв не у спосіб, що передбачений вищевказаним законам України.
Відповідно до роз'яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки (тощо), суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону.
Аналогічна правова позиція викладена у віснику Верховного Суду України №8 (168) 2014 в якій зазначено, що відповідно до положень ч.2 ст. 118, ч. 2 ст.123 ЗК України у разі відмови органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення відповідної заяви без розгляду питання вирішуються в судовому порядку, а відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржена до суду. Виходячи з положень ст.124 Конституції України про поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, суд у таких випадках міг би вирішувати питання про надання земельної ділянки у власність чи у користування.
Такий підхід відповідає й ідеям, закріпленим Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, стаття 13 Конвенції, проголошує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У розвиток положень цієї статті Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також наголошує на необхідності оцінки ефективності обраного зацікавленою особою способу захисту. Зокрема, у пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Враховуючи зазначені вище обставини, застосовуючи механізм захисту порушеного права та з урахуванням тієї обставини, що позивач вже звертався до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області із заявами «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 сільська рада АДРЕСА_1 та двічі отримав відмову, які визнані судом протиправними, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 0.4348 га, яка належить ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), розташованої за вищевказаною адресою.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи та керуючись нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим пред'явлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 271, 273, 280, 354,430 ЦПК України, ст.ст. 19,124 Конституції України, ч п.34 ч.І ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 20, ч.6,8 ст. 186-1 ЗК України ст.ст. 5,15, 16, 393, ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 14.03.2019 «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_2 від 20 червня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення по АДРЕСА_1 ».
Змінити цільове призначення земельної ділянки, площею 0.4348 га, що належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:09:001:0332, з цільового призначення 01.03. «Для ведення особистого селянського господарства» на цільове визначення 02.10 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко