Справа № 175/3952/19
Провадження № 2/175/1110/19
Іменем України
09 грудня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойка О.М.
при секретарі Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 26 листопада 2011 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №870.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що він зареєстрував шлюб з відповідачкою від якого мають спільну малолітню дитину, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, позивач зазначив, що сімейне життя у сторін не склалося, вони мають діаметрально різні поглядати на життя та починаючи з листопада 2018 року фактично припинили шлюбні відносини і проживають окремо один від одного.
Позивач надав суду письмову заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.
Відповідачка надала суду письмову заяву, згідно якої просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі та проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи визнання відповідачем позову та підтримання позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку.
Судом встановлено, що сторони з 26 листопада 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис №870, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, 26 листопада 2011 року.
Від даного шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, позивач зазначає, що між сторонами відсутні шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть та разом не мешкають, у зв'язку з чим подальше перебування у шлюбі сторін є недоцільним.
Відповідно до ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України ). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України , суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з причин відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя, беручи до уваги, що сім'я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України фактично припинила своє існування, а також враховуючи той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем докази і обставини у суду відсутні та надані не були, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, з огляду на те, що відповідачка у своїй письмовій заяві не зазначала про бажання змінити їй прізвище, суд, після розірвання шлюбу, вважає за необхідне прізвище відповідачки залишити « ОСОБА_5 ».
Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 141,247 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 24, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 26 листопада 2011 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №870, які мають малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - вважати розірваним.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Бойко