іменем України
Справа № 193/324/17
Провадження № 1-кп/210/56/20
"18" березня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі суда присяжних:
головуючого-судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
основних присяжних: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
секретаря судового засідання ОСОБА_6
за участю:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
потерпілої ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040580000438 від 19.09.2016 року, суд присяжних -
В провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 обвинуваченого за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні, призначеному на 18.03.2020 року прокурор клопотав про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою так як, не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено, що не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому просять не продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Потерпіла клопотання прокурора підтримала.
Суд присяжних, заслухавши пояснення сторін щодо доцільності продовження строків тримання під вартою, вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу вимог ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Висновок суду щодо доцільності дії саме такого запобіжного заходу повинен ґрунтуватись на оцінці усіх обставин справи та даних про особу.
Так, до закінчення строку дії ухвали суду від 26.03.2020 року про продовження строків тримання під вартою, розглянути по суті дане кримінальне провадження не виявляється можливим з об'єктивних причин.
Обґрунтовані ризики того, що обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення на даний час не зменшились.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, суд присяжних, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк.
Разом з тим виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд присяжних вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд присяжних, -
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 15.05.2020 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали направити до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3».
Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по справі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Присяжні: ОСОБА_11
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Суддя: ОСОБА_1