Справа №173/373/15-к
Провадження №1-кп/173/1/2020
іменем України
19 березня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження № 12014040430001662, № 12019040430000683 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст.289 КК України,-
В провадженні Верхньодніпровського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст.289 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, мотивуючи тим, що будь-яких підстав для скасування чи зміни йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має. Враховуючи тяжкість інкримінованих йому злочинів, наявність ризиків, які існували на момент обрання запобіжного заходу та які на даний час не зменшилися, а також те, що в разі зміни запобіжного заходу він може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, вчиняти інші правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином з метою покращення свого становища та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, просив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити.
Обвинувачений та його захисник щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового провадження та виходячи з того, що прокурор в судовому засіданні обґрунтовано довів суду, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості і на час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не відпали, суд дійшов висновку - клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 20 березня 2020 року.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зазначений запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою був обраний у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1ст.289 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Обставини, що враховувалися судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
При цьому, суд також враховує тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого та середньої тяжкості злочинів.
Суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризикам продовження вчинення злочинів, переховування від суду, що дає підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в строк до 20 березня 2020 року не можливо закінчити судове провадження, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів до 17 травня 2020 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 372 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст. 289 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто з 19 березня 2020 року з 13 години 00 хвилин до 17 травня 2020 року до 13 години 00 хвилин включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1