Справа № 128/291/20
Іменем України
17 березня 2020 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.
при секретарі Жигаровій Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з викликом заінтересованої особи Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого ввійшла земельна ділянка площею 1.9542 гектарів в межах згідно з планом з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. При житті мати ОСОБА_2 23 січня 2012 року склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження про те, що належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, заповідала - своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємців першої черги за законом, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, чи інших спадкоємців за заповітом не має. Спадщину після смерті матері ОСОБА_2 заявник прийняв, так як постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не заявив про відмову від неї.
Однак оформити свої спадкові права у нотаріуса заявник не в змозі, оскільки мати була зареєстрована на день смерті в АДРЕСА_1 , а він зареєстрований в АДРЕСА_2 , хоча з червня 2018 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав з матір'ю в її будинку. ОСОБА_1 вимушений був переселитись на постійне місце проживання в будинок матері, оскільки вона в зв'язку з віком і важкою хворобою потребувала постійного стороннього нагляду та допомоги.
В зв'язку з тим, що місце реєстрації заявника та реєстрації матері є різними, він не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 січня 2020 року № 20/02-31 приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу відмовив заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1.9542 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка належить спадкодавці ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки я не прийняв спадщину у передбачений чинним законодавством України строк.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду із даною заявою, в якій заявник просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви, якими просять справу слухати в їх відсутність.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Байдак В.Г. вимоги заяви підтримують в повному обсязі, просять вимоги заяви задоволити та винести рішення по справі, змін та доповнень не мають.
Заінтересована особа, представник Маллокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, в особі голови Давидюк Ю.М. просить справу розглянути у її відсутність, не заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с.8).
Факт родинних відносин між заявником та спадкодавицею як між матір'ю та сином підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , в якому в графі «мати» вказано « ОСОБА_2 (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого ввійшла земельна ділянка площею 1.9542 гектарів в межах згідно з планом з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с.18).
При житті ОСОБА_2 23 січня 2012 року склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження про те, що належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільсьгосподарського виробництва, яка розташована на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, заповідала - своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
Спадкоємців першої черги за законом, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, чи інших спадкоємців за заповітом не має, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), що підтверджується копіями витягів (а.с.19-20).
Однак оформити свої спадкові права у нотаріуса заявник не в змозі, оскільки мати була зареєстрована на день смерті в АДРЕСА_1 (а.с.11), а ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 , хоча з червня 2018 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав з матір'ю в її будинку (а.с.12).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 січня 2020 року № 20/02-31 приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу відмовив Полянському А.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1.9542 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка належить спадкодавці ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки я не прийняв спадщину у передбачений чинним законодавством України строк (а.с.21).
Той факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з матір'ю на час відкриття спадщини, підтверджується довідкою виконавчого комітету Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20 січня 2020 року за № 35, відповідно до якої я постійно проживав разом з матір ОСОБА_2 з червня 2018 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснив її поховання та організовував поминальні обряди (а.с.12).
Дані правовідносини регулюються:
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.
Відповідно до п.23 вказаної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Також слід зазначити, що у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи».
За змістом ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оскільки, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а встановлення його факту має юридичне значення для заявника, то з метою забезпечення реалізації його прав, які підлягають судовому захисту, суд вважає за необхідне встановити факт про який просить заявник.
При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (…). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (…)».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 11,12, 13,18, 247, 315, 316 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задоволити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.А. Ганкіна