про зупинення провадження у справі
18 березня 2020 року м. Рівне №460/1947/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи, захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі 2 мінімальних заробітних плат, які проводилися не у відповідності до вимог статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 2) зобов'язати відповідача здійснити позивачу особі з інвалідністю ІІ групи, захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, перерахунок та виплату за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до вимог статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 18 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року було передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду адміністративну справу № 510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (перегляд судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень доступний за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80894542).
У вказаному судовому рішенні Верховного Суду визначено виняткові правові проблеми, головним чином, такі полягають у необхідності формування правових позицій, а саме:
1. Чи можуть cудами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду України від 26 червня 2019 року прийнято до розгляду справу № 510/1286/16-а.
З матеріалів даної справи судом встановлено, що позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду в березні 2020 року з позовом щодо перерахунку та виплати йому основної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної доплати до пенсії згідно з статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року.
А тому, правова позиція щодо можливості застосування до спорів пов'язаних з пенсійним забезпеченням громадян положень статті 122 КАС України, яка буде сформована Великою Палатою Верховного Суду за наслідками розгляду адміністративної справи № 510/1286/16-а, матиме значення для правильного вирішення даної справи.
Суд звертає увагу на те, що станом на дату вирішення питання про зупинення провадження у справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо результатів розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи № 510/1286/16-а.
Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Тому, з метою правильного застосування норм матеріального права та дотримання норми процесуального права, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України в адміністративній справі № 510/1286/16-а.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтями 243, 248, 256 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі № 460/1947/20 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України в адміністративній справі № 510/1286/16-а.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комшелюк Т.О.