19 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/437/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СТО" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
27 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СТО" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 09.01.2020 №158895 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова від 09.01.2020 №158895 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн. прийнята в порушення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 №1567 та Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 30 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позову, представником відповідачів надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що в діях відповідачів під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. Оскаржувану постанову винесено обґрунтовано, за порушення, які мали місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт. У задоволенні адміністративного позову просили відмовити у повному обсязі.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, а також просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідачів у судове засідання також не з'явився, надав клопотання у якому просив розглянути справу за відсутності представника Укртрансбезпеки у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
16.12.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області у період з 16.12.2019 по 22.12.2019 та відповідно до направлення на рейдову перевірку №008051 від 16.12.2019, на 394 км а/д М 03 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів.
У ході рейдової перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель FTS 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіпу бортового тентованого марки Desot, модель OPP/ЗАТ/38/78136, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 та встановлено перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, а саме: ширина транспортного засобу - 3,7 м, при допустимих 2,6 м.
За наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку №0023929 від 16.12.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт №0004570 від 16.12.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.12.2019 №196982.
На підставі вказаних документів сформований розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0004570 від 16.12.2019.
Листом від 18.12.2019 №82200/33/24-19 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
09.01.2020 за результатами розгляду справи про порушення позивачем Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 (з наступними змінами та доповненнями), відповідач прийняв постанову №158895 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою підприємство було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34,000 грн. (абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, відповідно до пунктів 3,4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з п.16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005р. № 2862- IV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (з наступними змінами та доповненнями) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один -з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306.
Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок).
Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку).
Згідно п. 13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.
Доказів проведення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам, дотримання визначених у дозволі умов і режиму руху транспортних засобів суду з використанням сертифікованого обладнання не надано.
Позивачем надано до суду роздруківку з технічної документації напівпричіпу бортового тентованого марки Desot, модель OPP/ЗАТ/38/78136, згідно якої габаритні розміри напівпричіпу бортового тентованого марки Desot, модель OPP/ЗАТ/38/78136, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким здійснювалося перевезення вантажу, складають: довжина - 13896 мм, ширина 2550 мм.
Враховуючи те, що факт перевищення ширини транспортного засобу нормативно встановлених розмірів належними та допустимими доказами відповідачем не доведений, в суду немає підстав вважати, що позивач порушив закон.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача прийнята без урахування всіх обставин справи, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СТО" (вул. Світла, 6А, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 36422141) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область,36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 09 січня 2020 року №158895 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СТО" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва