13 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5132/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Козак А.К.
представника позивача - Кішко Д.О.
представника відповідачів - Шевченко Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1242717/24388693 від 01.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2019; № 1258226/24388693 від 21.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019; № 1288142/24388693 від 24.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2019;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 2 від 30.06.2019 та вважати її зареєстрованою 11.07.2019; податкову накладну № 2 від 31.07.2019 та вважати її зареєстрованою 13.08.2019; податкову накладну № 2 від 31.08.2019 та вважати її зареєстрованою 11.09.2019.
Під час розгляду справи суд
24 грудня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Зіньків-Агротранс" (надалі також - позивач, ПАТ "Зіньків-Агротранс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (надалі також - відповідач, ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 02 січня 2020 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви /т. 7 а.с. 176-178/.
Ухвалою від 13 січня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /т. 7 а.с. 184-185/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкових накладних ПАТ "Зіньків-Агротранс" на вимогу контролюючого органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте відповідні документи не були взяті до уваги, у зв'язку з чим відповідачем були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 30.06.2019, № 2 від 31.07.2019, № 2 від 31.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).
З квитанцій про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону, а також неможливо встановити, яких саме не вистачає документів. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій. Вказано, що позивач не підпадає під визначення жодного з вищевикладених пунктів "Критеріїв ризиковості платника податку". Акцентовано увагу на тому, що первинні документи ПАТ "Зіньків-Агротранс" засвідчують на сьогоднішній день факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Представник відповідачів у наданих до суду відзивах на позов /т. 7 а.с. 190-196, т. 8 а.с. 188-191/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.
Зауважив, що позивачем разом з письмовими поясненнями не надано контролюючому органу усіх первинних документів, зокрема, платником податків не надано додаткових угод, якими б були внесені зміни розрахунків (відповідно до умов договору - оплата здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим) та розрахункових документів та/або виписок банку з особових рахунків щодо здійснення оплати. Крім того, платником не надано документів, що підтверджують відповідність переданого в оренду майна (технічні паспорти).
05 березня 2020 року від представника позивача до суду надійшли пояснення на заперечення відповідачів, в яких ним повторно зауважено, що з квитанцій про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону, а також неможливо встановити, яких саме не вистачає документів. Надані відповідачу разом з поясненнями первинні документи у повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій позивача із контрагентом /т. 8 а.с. 215-225/.
10 березня 2020 року від представника відповідачів до суду надійшли заперечення /т. 8 а.с.224-229/, в яких знов акцентовано увагу на тому, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень стало ненадання платником податків додаткових угод, якими б були внесені зміни до розрахунків (відповідно до умов договору - оплата здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим) та розрахункових документів та/або виписок банку з особових рахунків щодо здійснення оплати. Крім того, платником не надано документів, що підтверджують відповідність переданого в оренду майна (технічні паспорти).
12 березня 2020 року від представника позивача до суду надійшли пояснення № 2 на заперечення відповідачів, за змістом яких він наполягав на протиправності тверджень відповідачів про те, що він є ризиковим платником податків. Крім того позивач стверджував, що аналогічні зупиненим податкові накладні по тим же операціям з тим же контрагентом протягом тривалого періоду часу раніше без будь-яких зауважень були зареєстровані в ЄРПН та надав відповідні докази.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
ПАТ "Зіньків-Агротранс" (код ЄДРПОУ 24388693) зареєстровано 05.08.2019 /а.с. 20-21/.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; за КВЕД 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; за КВЕД 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; за КВЕД 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами; за КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; за КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів (основний).
Судом встановлено, що 01 квітня 2018 року між ПАТ "Зіньків-Агротранс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровський олійноекстракційний завод", був укладений Договір № 02-ОР оренди майна (далі - Договір оренди) /т. 1 а.с. 35-37/.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) - майно, перелік якого визначено в додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору.
Копія додатку № 1 позивачем приєднано до матеріалів справи /т.1 а.с. 40-41/.
Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 Договору оренди, орендна плата сплачується у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 1.2. вказаного Договору майно передається оренду за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Мурманська, б. 53. Загальна вартість майна становить 344 021 408 грн 40 коп.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до вказаного Договору оренди сторони продовжили строк дії договору до 31 серпня 2019 року /т. 1 а.с. 49/.
Факт передачі обумовленого в договорі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі майна до Договору оренди № 02-ОР від 01.04.2018 /т.1 а.с. 44-46/.
За наслідками здійснення вищезазначеної господарської операції щомісяця сторонами оформлювались акти надання послуг на суму 2 110 586,58 грн: № 6 від 30.04.2018, № 8 від 31.05.2018, № 4 від 31.07.2018, № 3 від 30.06.2018, № 6 від 31.08.2018, № 8 від 30.09.2018, № 10 від 31.10.2018, № 12 від 30.11.2018, № 17 від 31.12.2018, № 2 від 31.01.2019, № 3 від 28.02.2019, № 7 від 31.03.2019, № 9 від 30.04.2019, № 11 від 31.05.2019, №14 від 30.06.2018, № 15 від 31.07.2019, № 17 від 31.08.2019 /т. 1 а.с. 52, 55, 60, 63, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94/.
Оплата наданих послуг підтверджується виписками банку від 10.05.2018, від 24.05.2018, від 07.06.2018, від 08.06.2018, від 08.08.2018, від 15.11.2018, від 11.12.2018, від 22.12.2018, від 26.12.2018, від 04.01.2019, від 14.02.2019, від 13.03.2019, від 22.04.2019, від 27.05.2019, від 28.05.2019, від 29.05.2019, 14.06.2019 /т. 1 а.с. 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 122, 125, 128, 131,134, 137, 140, 143/.
За наслідками здійснення вищезазначених господарських операцій з оренди майна ПАТ "Зіньків-Агротранс", відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ, були складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №2 від 30.06.2019 /т.1 а.с.28/; № 2 від 31.07.2019 /т.3 а.с. 152/, № 2 від 31.08.2019 /т. 5 а.с. 157/.
Однак після направлення для реєстрації податкових накладних №2 від 30.06.2019 /т.1 а.с.28/; № 2 від 31.07.2019 /т.3 а.с. 152/, № 2 від 31.08.2019 /т. 5 а.с. 157/ автоматизованою системою ДПС України було направлено платнику Квитанції /т.1 а.с.29, т. 3 а.с. 153, т. 5 а.с. 158/, в яких зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені пояснення, документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Придніпровський олійноекстракційний завод", та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відповідним ПН/РК /т.1 а.с. 30, т.3 а.с. 154, т.5 а.с. 159/.
Однак відповідач 1, зробивши висновок про ненадання платником необхідних копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси - по податкових накладних №2 від 30.06.2019 /т.1 а.с.28/; № 2 від 31.07.2019 /т.3 а.с. 152/, № 2 від 31.08.2019 /т. 5 а.с. 157/, прийняв оскаржувані рішення /т. 3 а.с. 151, т.5 а.с. 156, т.6 а.с. 159/.
Не погоджуючись з відповідними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Висновки щодо правозастосування
В даному разі у спірних правовідносинах квитанції щодо зупинення реєстрації податкових накладних, містили інформацію про те, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.
Відповідно до запропонованого позивачем складені та направлені відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, пояснення, а також первинна документація на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Придніпровський олійноекстракційний завод".
Однак відповідачем 1 вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням у рішеннях на ненадання платником податку документів.
З огляду на викладене, Комісією ДПС України було прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства", або "ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку"; або "ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено".
Необхідно зазначити, що квитанції про зупинення реєстрації відповідних податкових накладних, не містили чіткої вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення їх реєстрації в ЄРПН. У зв'язку з цим, позивач, на власний розсуд подав документи контролюючому органу для підтвердження реальності господарських операцій.
З огляду на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили чіткої вказівки на те, які документи повинні бути надані позивачем для здійснення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН, позивач був позбавлений можливості зрозуміти, які саме документи він повинен надати відповідачеві.
Дослідивши зміст оскаржуваних рішень, суд встановив, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2019 /т.3 а.с. 151/ та податкової накладної № 2 від 31.07.2019 /т. 5 а.с. 156/ стало ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2019 /т. 6 а.с. 159/ стало ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Дослідивши відповідні аргументи відповідачів, суд зауважує наступне.
Суд акцентує увагу на тому, що копію договору оренди позивачем до контролюючого органу було надано, що й не спростовує представник відповідача, а також надані акти надання послуг, банківські виписки, перелік майна до договору оренди, акт приймання- передачі майна до договору оренди.
На підтвердження факту придбання майна, яке в подальшому передано в оренду контрагенту, позивачем до контролюючого органу було надано копію договору № 01-03 купівлі продажу майна від 31.03.2018, відповідно до умов якого ТОВ "Придніпровський олійноекстракційний завод" (продавець) передав покупцеві (ПАТ "Зіньків-Агротранс") , а покупець прийняв та оплатив рухоме майно, перелік якого наведено в Додатку № 1 до цього Договору /т. 1 а.с. 149/. Також позивачем було надано перелік майна - додаток № 1 до Договору купівлі-продажу № 01-03 від 31.03.2018 / т.1 а.с. 152/. акт приймання - передачі майна /т.1 а.с. 155/, видаткова накладна № 4 від 31.03.2018 /т.1 а.с. 158/, податкова накладна № 49 від 31.03.2018 /т.1 а.с. 161/, платіжні доручення.
З огляду на викладене, незрозумілим є вимога відповідача надати первинні документи щодо придбання товарів, оскільки вони позивачем надавались.
Крім того, суд зазначає, що з рішення залишається незрозумілим те, які саме документи не були надані, оскільки конкретний документ, відсутність якого стала підставою для винесення відповідних рішень, не був підкреслений відповідачем у ньому.
На стадії судового розгляду відповідачі виходили з позиції, що платник податків не надав додаткових угод, якими б були внесені зміни до розрахунків (відповідно до умов договору - оплата здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим) та розрахункових документів та/або виписок банку з особових рахунків щодо здійснення оплати. Крім того, платником не надано документів, що підтверджують відповідність переданого в оренду майна (технічні паспорти).
Суд критично оцінює цю позицію як необґрунтовану та таку, що не базується на законі - адже на стадії після зупинення реєстрації спірних податкових накладних від позивача суб"єкти владних повноважень не вимагали надати саме ці документи. Крім того, недотримання точних строків розрахунків між контрагентами не є підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та не може слугувати підставою для висновку про будь-якого роду дефектність господарських операцій та складених на їх підставі первинних документів.
Отже, на думку суду, оскаржувані рішення не є обґрунтованими та не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2019, податкової накладної № 2 від 31.07.2019, податкової накладної № 2 від 31.08.2019.
Відтак, позовні вимоги про скасування протиправних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних № 1242717/24388693 від 01.08.2019; № 1258226/24388693 від 21.08.2019; № 1288142/24388693 від 24.09.2019 підлягають задоволенню.
Також, позивач просив зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 2 від 30.06.2019 та вважати її зареєстрованою 11.07.2019; податкову накладну № 2 від 31.07.2019 та вважати її зареєстрованою 13.08.2019; податкову накладну № 2 від 31.08.2019 та вважати її зареєстрованою 11.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Державної податкової служби України (правонаступника ДФС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.06.2019, № 2 від 31.07.2019, № 2 від 31.08.2019 датою їх подання.
Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ПАТ "Зіньків-Агротранс" повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 5763 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" (вул.Комарова 2-Б м.Полтава ЄДРПОУ 24388693) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ 43142831), Державної податкової служби України (пл.Львівська 8 м.Київ ЄДРПОУ 43005393) задовольнити повністю.
Рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 1242717/24388693 від 01 серпня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПрАТ "Зіньків Агротранс" № 2 від 30 червня 2019 року; № 1258226/24388693 від 21 серпня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПрАТ "Зіньків Агротранс" № 2 від 31 липня 2019 року; № 1288142/24388693 від 24 вересня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПрАТ "Зіньків Агротранс" № 2 від 31 серпня 2019 року - визнати протиправними та скасувати.
Зобов"язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПрАТ "Зіньків - Агротранс" № 2 від 30 червня 2019 року, № 2 від 31 липня 2019 року, № 2 від 31 серпня 2019 року датами їх первинного подання для реєстрації.
Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 5 763,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 березня 2020 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков