Справа № 420/7623/19
19 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про про скасування рішення державного реєстратора від 13.06.2019 року та приведення квартири до первинного стану, -
До суду надійшла позовна заява Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, в якій позивач просить:
скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Агенція з державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни № 47346535 від 13.06.2019 року про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 ;
зобов'язати гр. ОСОБА_1 привести квартиру спільного заселення АДРЕСА_1 до первинного стану, відповідно до технічного паспорту № 158пр-93-331 від 07.06.2002 року.
Ухвалою від 21.12.2020 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
10.01.2020 року (вх. № 1046/20) представником Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини до канцелярії суду подані письмові пояснення.
Ухвалою від 19.02.2020 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
06.03.2020 року (вх. № 10614/20) ОСОБА_1 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.
06.03.2020 року (вх. № 10477/20) представником позивача до канцелярії суду подані додаткові пояснення до адміністративного позову.
Ухвалою віл 12.03.2020 року Одеським окружним адміністративним судом закрито провадження в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Державного підприємства “Агенція з державної реєстрації” Дунай Христини Богданівни № 47346535 від 13.06.2019 року про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 .
12.03.2020 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, зобов'язано позивача здійснити комплексну виїзну перевірку стану приміщення за адресою: АДРЕСА_2 у присутності відповідача - ОСОБА_1 та надати до суду акт здійснення перевірки.
17.03.2020 року (вх. № ЕП/2754/20) ОСОБА_1 до канцелярії суду подано клопотання про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження без участі відповідача.
17.03.2020 року (вх. № 12351/20) представником позивача на виконання протокольноъ ухвали суду від 12.03.2020 року до канцелярії суду подано копію акту обстеження від 16.03.2020 року № 51/2020.
17.03.2020 року (вх. № 12362/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи без участі представника.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час інспекційної перевірки проведеної 19.06.2019 року зафіксовано, що у частині приміщень квартири № АДРЕСА_3 проводяться ремонтно-будівельні роботи, доступ до квартири не надано. Також, на думку позивача, незаконне будівництво за адресою: вул АДРЕСА_4 Одесі підтверджується листом від Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради № 01-29/495 вих. від 30.07.2019 року (вх. № 01-11/913/8 від 01.08.2019 року), у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що 22.03.2019 року згідно договору купівлі продажу ОСОБА_1 став власником 280/1000 частини квартири спільного заселення АДРЕСА_1 . При цьому, в момент купівлі вищевказаної частини квартири окремий вхід на горище з квартири АДРЕСА_3 вже існував та після оформлення права власності позивач мав намір зробити ремонт та виділити свою частину 280/1000 в окрему одиницю. Крім того, позивач вказує на те, що на сьогоднішній день ніякого окремого входу на горище немає та останній не є власником горища.
Другий відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що будівля за адресою: АДРЕСА_4 «Будинок прибутковий Черепеннікова» побудовано в сер. ХІХ ст. Наказом Міністерства культури і туризму України від 2006.2008 року № 728/0/16-08 будинок занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 413-Од, у зв'язку з чим, проведення будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об'єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.
У судове засідання 18.03.2020 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно, від представника позивача та відповідача ОСОБА_1 надійшли заява та клопотання про розгляд справи без їх участі, від другого відповідача та третьої особи жодних клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, на адресу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надійшла доповідна разом з додатками від ЕП ЖКС «Порто-Франківський» про те, що власником квартири гр. ОСОБА_1 , якому належить 280/1000 частини комунальної квартири здійснюються будівельні роботи в середині квартири АДРЕСА_1 . Так, шляхом будівельного процесу було зроблено окремий вхід на горище з квартири АДРЕСА_1 , вказані роботи були проведено гр. ОСОБА_1 , який є власником 280/1000 частини квартири спільного заселення АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 22.03.2019 року.
Під час перевірки проведеної 19.06.2019 року зафіксовано, що у час ниті приміщень квартири АДРЕСА_3 проводяться ремонтно-будівельні роботи.
Так, за результатами візуального обстеження щодо власника частини приміщень кв. 4 гр. ОСОБА_1 складено припис від 29.05.2019 року № 01-15/03 про зупинення проведення ремонтних або будь-яких інших робіт на будівлі-пам'ятці по АДРЕСА_4 та протокол про адміністративне правопорушення серія ОД-м № 008 від 29.05.2019 року. Зазначені документи були направлені рекомендованим поштовим відправленням від 29.05.2019 року № 6502613400190 на адресу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності гр. ОСОБА_1 в м. Одесі.
Також, під час повторного візуального обстеження будівлі-пам'ятки за вказаною адресою 20.06.2019 року фахівцями управління зафіксовано, що ремонтні роботи у частині кв. 4 продовжуються всупереч припису управління, у зв'язку з чим, фахівцями управління щодо гр. горильського О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серія Од-М № 010 від 21.06.2019р.
Згідно п.3.2.1 ДБН А. 2.2-3-2014 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Разом з тим, ч.5 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти, як пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Положеннями ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків належать до об'єктів з значними (СС3) наслідками можуть проводитись після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Частиною 2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків(відповідальності) належать до об'єктів з значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, діючим законодавством України визначено, що у разі реконструкції пам'ятки архітектури місцевого значення,необхідно отримати для початку проведення будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт та для прийняття в експлуатацію-сертифікат на відповідність закінченого будівництвом об'єкта.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до п.1.4.4., 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005р. №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, недопускається. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідача ОСОБА_1 стверджує що на сьогоднішній день ніякого окремого входу на горище не має.
За таких обставин, судом протокольною ухвалою від 12.03.2020 року, зобов'язано позивача здійснити комплексну виїзну перевірку стану приміщення за адресою: АДРЕСА_2 у присутності відповідача - ОСОБА_1 та надати до суду акт здійснення перевірки.
На виконання вказаної ухвали позивачем було ініційовано комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 (на горищному просторі та в самій квартині), в якому прийняли участь: гр. ОСОБА_1 , представник ДАБК ОМР, представник КП ЖКС «Порто-Франківський» та представник Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини.
Так, за результатами обстеження встановлено, що отвори, які були утворені в стелі кімнати в квартирі АДРЕСА_3 та слугували виходом на горище в будинку АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 , на теперішній час, відсутні, про що свідчить фото фіксація та складений акт візуального обстеження № 51/2020 від 16.03.2020 року.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позовної вимоги про зобов'язання гр. ОСОБА_1 привести квартиру спільного заселення АДРЕСА_1 до первинного стану, відповідно до технічного паспорту № 158пр-93-331 від 07.06.2002 року, оскільки на теперішній час відсутні будь-які геометричні зміни квартири АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що відповідачем не надано спростовуючих доказів та аргументів на підтвердження власної правової позиції, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не понесено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134; код ЄДРПОУ 26303264) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), Дунай Христини Богданівни (місцезнаходження: 65098, м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1; код ЄДРПОУ 19056291), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026 м. Одеса, вул. Катериненська, 14; код ЄДРПОУ 26343789) про приведення квартири до первинного стану - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2020 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.