19 березня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4679/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу загалом у розмірі 241553,64 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.
2. Позиція відповідача.
Поштові відправлення на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулись до суду неврученими з огляду на відсутність адресата.
У відповідності до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, а також в ухвалі суду від 15.01.20 відповідачем не надано.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 4.12.19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників (у порядку письмового провадження).
Ухвалою від 15.01.20 суд перейшов до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.20 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання 11.03.20 відповідач не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
На цій підставі, суд, керуючись приписами частини дев'ятої статті 205 КАС України, завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 у визначеному законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /а.с. 9/.
Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві як платник податків з 16.08.13.
За відповідачем обліковується податковий борг загалом у розмірі 241553,64 грн, що виник за таких обставин.
Платником податків 2.02.17 подано до податкової інспекції за місцем обліку податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку за 2016 рік у розмірі 96280,00 грн /а.с. 17/.
10.08.17 ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку за І квартал 2017 року у розмірі 15369,37 грн /а.с. 15/.
11.02.19 відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 187101,77 грн та військового збору у у розмірі 15591,81 грн /а.с. 16/.
Крім того, податковим органом проведено камеральну перевірку з питання несвоєчасного подання ФОП ОСОБА_1 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2018 року, за результатами якої складено акт від 1.03.19 №16098/16-31-50-13 /а.с. 20-21/.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 23.04.19 сформовано податкове повідомлення-рішення №0030785013 про застосування до платника податків штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн /а.с. 18/.
Дане податкове повідомлення-рішення надіслане відповідачу на податкову адресу, однак поштове відправлення повернуто з огляду на відсутність адресата /а.с. 19/.
Доказів оскарження згаданого податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку суду не надано.
Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано та 28.03.17 надіслано відповідачу податкову вимогу від 23.03.17 №1531-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 94672,62 грн /а.с. 23/, проте поштове відправлення повернуто з огляду на відсутність адресата.
Сторонами у справі доказів оскарження даної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
До матеріалів справи залучено копію довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 15.11.19 вих. №9899/10/16-31-50-10-14, якою підтверджено, що відповідачем відкриті рахунки в установах банків /а.с. 13/.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
А відповідно до пункту 87.11 цієї статті, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податкових деклараціях, вважається узгодженим з дати подання таких декларацій до контролюючого органу, не може бути оскаржене та мало бути сплачене у строки, визначені Податковим кодексом України.
Визначена податковим повідомленням-рішенням від 23.04.19 №0030785013 сума штрафних (фінансових) санкцій вважається узгодженою з моменту отримання платником податків вказаного рішення та мала бути сплачена відповідачем у строк, визначений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
З огляду на несплату податкового (грошового) зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Податкове зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб частково погашене за рахунок наявної переплати у розмірі 2011,00 грн та складає 185090,77 грн /а.с. 26/.
Зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн та військового збору у розмірі 15591,81 грн відповідачем добровільно не сплачені, що підтверджено даними ІКП платника податків /а.с. 24, 25/.
Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Пунктом 129.3 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань /підпункт 129.3.1/.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Матеріалами справи підтверджено, що на суму несвоєчасно сплаченого єдиного податку з фізичних осіб 30.07.19 та 31.10.19 нарахована пеня загалом у розмірі 40361,06 грн /а.с. 14, 27-30, 36/.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг зі сплати:
податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 510,00 грн (п'ятсот десять гривень) на р/р UA958999980333139340000016002, код класифікації доходів бюджету 11010100, отримувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/11010100, код отримувача 38019510, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 185090,77 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'яносто гривень сімдесят сім копійок) на р/р UA048999980333109341000016002, код класифікації доходів бюджету 11010500, отримувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/11010500, код отримувача 38019510, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 15591,81 грн (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня вісімдесят одна копійка) на р/р UA618999980313090137000016002, код класифікації доходів бюджету 11011001, отримувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/11011001, код отримувача 38019510, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 42283,18 грн (сорок дві тисячі двісті вісімдесят три гривні вісімнадцять копійок) на р/р UA438999980000031412699016002, код класифікації доходів бюджету 18050400, отримувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/18050400, код отримувача 38019510, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба