18 березня 2020 р. № 400/84/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Міністра освіти і науки України Новосад Ганна Ігорівна, пр-т Перемоги, 10, м. Київ,01135
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправною бездіяльність Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (далі - відповідач або Міністр) щодо повідомлення позивачу, чи правомірно Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (далі - університет) відмовив позивачу у видачі дубліката диплома за його заявою від 23.07.2019;
зобов'язати відповідача повідомити позивачу, чи правомірно університет відмовив позивачу у видачі дубліката диплома за його заявою від 23.07.2019;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо повідомлення позивачу, чи правомірно університет пропонує позивачу подати заяву про видачу йому дубліката диплома спеціаліста за умови, що диплома спеціаліста у позивача не було;
зобов'язати відповідача повідомити позивачу, чи правомірно університет пропонує позивачу подати заяву про видачу йому дубліката диплома спеціаліста за умови, що диплома спеціаліста у позивача не було.
В обґрунтування вимог позивач, з посиланням на статтю 5 Закону України від 02.10.1996 № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ) та статтю 19 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), зазначив, що відповідач не надав інформацію на його звернення, чим порушив його право на отримання правової інформації щодо обставин відмови університету у видачі позивачу дубліката диплома та видачі йому дубліката диплома спеціаліста.
Ухвалою від 15.01.2020 суд відкрив провадження у справі в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву.
11.02.2020 від Міністерства освіти і науки України до суду надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 10-46). У відзиві представник Міністерства просив відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на надання відповіді на запит позивача у строк та у спосіб, що передбачений статтею 20 Закону № 393/96-ВР. Крім того, відповідач послався на абзац перший пункту 9 розділу ІІ «Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Міністерстві освіти і науки України», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 13.02.2018 № 136, згідно з яким не підлягають розгляду та вирішенню повторні звернення від одного і того самого громадянина з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, про що повідомляють особі, яка подала звернення.
Також у відзиві представник Міністерства, з посиланням на статтю 48 Кодексу адміністративного судочинства України, просив залучити до участі у справі як співвідповідача Міністерство освіти і науки України (далі - Міністерство).
З приводу залучення співвідповідача суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмові або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), клопотання з процесуальних питань сторона вправі подати виключно у письмовій формі, з дотриманням вимог, встановлених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві представник Міністерства послався, зокрема, на частини третю, четверту, п'яту, шосту статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, на сторінці 2 відзиву зазначено про залучення Міністерства освіти і науки України як другого відповідача, а на сторінці 11 - як співвідповідача.
Згідно з частиною третьою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Отже, суд розглядає питання про залучення до участі у справі співвідповідача лише за клопотанням позивача.
Частиною четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Питання про заміну відповідача іншою особою не розглядалось.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Матеріали справи свідчать, що листом від 30.10.2019 № 1/11-9517 (а. с. 25-33) Міністерство освіти і науки України надало позивачу інформацію, що стосувалась питань правомірності видачі позивачу Миколаївським національним університетом ім. В. О. Сухомлинського диплома за формою (зразком) диплома спеціаліста; відповідності вищої освіти, здобутої в педагогічному інституті до введення в дію Закону України „Про освіту” 1991 року, вищій освіті освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста; можливості видачі позивачу дубліката документа про вищу освіту за формою (зразком) диплома спеціаліста з відтворенням усієї інформації про документ про вищу освіту, що містилася у первинному документі про вищу освіту; нормативно-правової бази, яка врегульовує поставлені позивачем питання, та інших питань, дотичних до можливості, підстав та процедури видачі позивачу дубліката документа про вищу освіту.
Також у цьому листі Міністерство освіти і науки України повідомило позивачу, що „враховуючи, що порушені Вами питання вирішені по суті, відповідно до статті 8 Закону України „Про звернення громадян”, Міністерством освіти і науки України прийнято рішення про припинення розгляду Ваших звернень щодо питань, пов'язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту Вами у 1981 році”.
04.12.2019 ОСОБА_3 направив на Урядову «гарячу лінію» звернення, в якому просив Міністра освіти і науки Новосад Ганну Ігорівну повідомити йому, чи правомірно Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського відмовив позивачу у видачі дубліката диплома та чи правомірно університет пропонує позивачу подати заяву про видачу дубліката диплома спеціаліста за умови, що диплома спеціаліста у нього не було (а. с. 6). Звернення було зареєстровано за номером ІЛ-9979806 та 04.12.2019 надіслано до Міністерства.
Листом від 26.12.2019 № 3/2529-19 (а. с. 24) директорат вищої освіти і освіти дорослих надав позивачу відповідь на ряд звернень позивача, у томі числі на звернення, зареєстроване за № ІЛ-9979806 та 04.12.2019. Зокрема, Міністерство зазначило про таке: «На Ваші звернення, що надійшли до Міністерства освіти і науки України, адресовані на Урядову гарячу лінію, від 04.12.2019 № ІЛ-9979806, …, що стосуються видачі Вам дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського, повідомляємо, що листом МОН від 30.10.2019 № 1/11-9517 Вам було надано обґрунтовану відповідь, порушені Вами питання вирішені по суті, а тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду Ваших звернень щодо питань, пов'язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту Вами у 1981 році (копія листа додається)».
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 5 Закону № 2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх права, свобод і законних інтересів.
Стаття 17 Закону № 2657-ХІІ встановлює, що правова інформація - будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
Відомості, про які зазначено у зверненні ОСОБА_4 , не відповідають ознакам правової інформації, що спростовує відповідні доводи позовної заяви.
Закон № 2657-ХІІ не визначає строків розгляду звернень з приводу надання інформації та порядок розгляду таких звернень.
У відзиві представник Міністерства зазначив, що звернення ОСОБА_4 було розглянуто відповідно до норм Закону № 393/96-ВР.
Стаття 1 Закону № 393/96-ВР встановлює, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (стаття 3 Закону № 393/96-ВР).
Згідно із статтею 15 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Частина друга статті 8 Закону № 393/96-ВР передбачає, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Суд установив, що Міністерство освіти і науки України надало відповідь на звернення позивача від 04.12.2019 № ІЛ-9979806, про що свідчить вищезгаданий лист Міністерства від 26.12.2019 № 3/2529-19.
Лист від 26.12.2019 № 3/2529-19 не містить відповіді по суті поставлених позивачем запитань.
Разом з тим, оскільки Міністерство застосувало норми частини другої статті 8 Закону № 393/96-ВР до правовідносин, що виникли між ним і позивачем, обгрунтувавши підстави такого рішення та роз'яснивши їх позивачу, суд не вбачає порушень з боку відповідача щодо розгляду звернення позивача.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (пр-т Перемоги, 10, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код не відомий) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна