про повернення позовної заяви
18 березня 2020 р. № 400/1143/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Міністерства освіти і науки України, пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135
про:визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо повідомлення позивачу мотивів відмови повідомити йому, якому освітньому рівню, встановленому чинним Законом України «Про вищу освіту» відповідає його кваліфікація, здобута у 1981 році в педагогічному інституті з терміном навчання 4 роки при розгляді звернення позивача від 17.12.2019 № ІЛ-10032805; зобов'язати Міністерство освіти і науки України повідомити позивачу мотиви відмови повідомити позивачу, якому освітньому рівню, встановленому чинним Законом України «Про вищу освіту», відповідає кваліфікація позивача, здобута у 1981 році в педагогічному інституті з терміном навчання 4 роки при розгляді звернення від 17.12.2019 № ІЛ-10032805.
В обґрунтування позовних вимог, посилаючись на статтю 15 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), позивач зазначає про неповідомлення йому відповідачем мотивів відмови у задоволенні вимог, викладених у заяві, а, відтак, незадоволення вимог звернення позивача. Позивач також зазначає про ненаправлення відповідачем відповіді на звернення позивача.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 27.02.2020 Миколаївський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 400/407/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни про визнання протиправною бездіяльності щодо надання відповіді на звернення до Урядової лінії від 17.12.2019 за № ІЛ-10032805 у термін, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язання повідомити, якому освітньому рівню, встановленому чинним Законом України «Про вищу освіту» відповідає кваліфікація «Вчитель математики», здобута у 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г. Бєлінського, з терміном навчання 4 роки.
За результатом розгляду відповідних позовних вимог у справі № 400/407/20 27.02.2020 Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалив рішення. Із змісту рішення вбачається, що суд надав правову оцінку діям як Міністра освіти і науки України Новосад Г. І. , так і Міністерства освіти і науки України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 17.12.2019 за № ІЛ-10032805.
Вказане рішення суду не набрало законної сили.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , поданий 13.03.2020 (справа № 400/1143/20), має очевидно штучний характер. Зазначений позов відрізняється від розглянутого в межах справи № 400/407/20 відповідачем та незначно зміненим формулюванням позовних вимог, а також зміною посилання зі статей 19 та 20 Закону № 393/96-ВР на статтю 15 того самого Закону та несуттєвими змінами викладення обставин за текстом позовної заяви.
Крім того, як зазначено вище, правовідносини, що склалися у зв'язку із зверненням позивача від 17.12.2019 № ІЛ-10032805, уже були предметом судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасно вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням наведеного вище суд вважає, що дії ОСОБА_1 суперечать завданню адміністративного судочинства і відповідають ознакам зловживання процесуальними правами.
Згідно з частинами п'ятою та четвертою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд визнав, що позивач допустив зловживання процесуальними правами шляхом подання позову у спорі, який має очевидно штучний характер, та належним заходом, що підлягає застосуванню до позивача, є повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 45, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна