про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
19 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1093/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (пл. Миру, 2, м. Попасна, Луганська область, 93300), Попаснянської районної військово-цивільної адміністрація Луганської області (вул. Миру, 2, м. Попасна, Луганська область, 93300) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (далі - відповідач № 1), Попаснянської районної військово-цивільної адміністрація Луганської області (далі - відповідач № 2), в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації щодо не видання ОСОБА_1 довідки внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014 за заявою від 05.09.2019; визнати протиправною бездіяльність Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області щодо не видання ОСОБА_1 довідки внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014 за заявою від 05.09.2019; зобов'язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014 за заявою від 05.09.2019;
Позовну заяву обґрунтовано тим, що в зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області позивачка була вимушена переміститись в межах міста Попасна з власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до будинку своєї доньки - ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 03.10.2014 внаслідок прямого влучання снаряду в будинок позивачки він був зруйнований та став непридатним для проживання. Тому позивачка є внутрішньо переміщеною особою з 04.10.2014. Проте, статус внутрішньо переміщеної особи позивачка отримала лише 12.09.2018 за заявою від 12.09.2018 незважаючи на те, що вперше з заявою про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи вона зверталась до відповідача № 1 ще 24.12.2014. 05.09.2019 позивачка звернулася до відповідача № 1 з заявою про видачу довідки внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014, тобто з дати фактичного внутрішнього переміщення, однак 17.09.2019 позивачкою отримано лист відповідача № 2 від 11.09.2019 вих. № 01-41-958, яким позивачці повідомлено про відсутність правових підстав для видачі довідки відповідно до заяви від 24.12.2014, та про те, що право на отримання довідки внутрішньо переміщеної особи позивачка має лише з 18.07.2018. Відповідачами не видано позивачці ні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014, ні рішення про відмову у виданні такої довідки, тому така бездіяльність відповідачів порушує встановлені законом права та інтереси позивачки, що стало підставою для звернення позивачки до суду.
Також в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов такого.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 3 частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з пунктом 7 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, під час видачі довідки посадова особа уповноваженого органу інформує внутрішньо переміщену особу, яка береться на облік, про можливості розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема з відновленням соціальних виплат.
Відтак, наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи впливає на відновлення соціальних виплат.
Оскільки предметом позову є захист позивачем свого права на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014, тобто, іншими словами предметом позову є захист позивачем своїх соціальних прав, тому, враховуючи положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити частково та відстрочити сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
Також позивач просив розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами другої та третьої статті 12 КАС України визначено поняття спрощеного та загального позовних проваджень. Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України (частини перша, друга статті 257 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 260 КАС України).
Частиною другою статті 260 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 260 КАС України якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи клопотання позивача, суд враховує, що дана адміністративна справа не належить до категорії справ, які мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що позивачем у позові не наведено належних обґрунтувань щодо обставин, за яких недоцільно розглядати дану справу у спрощеному позовному провадженні. За категорією та складністю дана справа не підпадає під категорію справ значної складності, обсяг та характер доказів не значний, в призначенні експертизи або виклику свідків по даній справі немає потреби, та ця справа не становить значного суспільного інтересу.
Відповідно до частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими, а тому його слід залишити без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, Попаснянської районної військово-цивільної адміністрація Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Зобов'язати відповідачів протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів.
Управлінню соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації - надати суду належним чином засвідчені копії заяв ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.12.2014 та від 05.09.2019, всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчинення дій, допущення бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун