Справа №380/1517/20
з питань звільнення від сплати судового збору
19 березня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправними та скасування постанов,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), із вимогами - визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18892,00 грн. та від 27.01.2020 року ВП №60941699 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 274,85 грн.
Ухвалою судді від 21.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно ухвали судді від 28.02.2020 року, відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою судді від 02.03.2020 року було задоволено клопотання позивача про продовження процесуального строку залишення позовної заяви без руху у справі №380/1517/20 та продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року про залишення позовної заяви без руху; надано позивачу термін - п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви; роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвал судді від 21.02.2020 року і від 02.03.2020 року позовна заява підлягає поверненню.
16.03.2020 року від позивача до суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання за вх.№14216 про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що виходячи з системного аналізу ст.129 Конституції України, ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду, оскільки, відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно ч.2 ст.73 цього ж Закону, забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, зважаючи на те, що кошти на оплату судового збору відсутні, позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Суддя, вирішуючи вказане клопотання, керується наступним.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічно, відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017 року.
З урахуванням змін, внесених відповідно до Закону №2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 року виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених ст.5 Закону №3674-VI.
Відтак, враховуючи наведені вище вимоги Закону та з'ясовані обставини, позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.
Суддя зважає на покликання позивача в обґрунтування вказаного клопотання, однак зазначає таке.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів не узгоджується з п.1 ч.1 ст.129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №552/6814/17 (К/9901/23570/18).
Крім вказаного, слід зауважити, що позивачем до клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таке клопотання.
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 133, 241-243, 248, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Сасевич О.М.