18 березня 2020 року м. Київ №320/4317/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 про відмову у реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку.
Позов мотивовано безпідставністю відмови контролюючого органу у реєстрації позивача платником єдиного податку, незважаючи на подання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.
Ухвалою суду від 09.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Головним управлінням ДПС у Київській області подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність відмови контролюючого органу у переході позивача на спрощену систему оподаткування з огляду на зазначення ним у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування дати обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, яка передує даті державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця.
Представником позивача під час судового розгляду позов підтримано, зазначено про безпідставність відмови контролюючого органу у реєстрації позивача платником єдиного податку з дня його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця.
Представником відповідача проти позову заперечено, наголошено на правомірності відмови контролюючого органу у реєстрації позивача платником єдиного податку з дати, вказаної позивачем у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування.
На підставі поданих представниками сторін у судовому засіданні письмових клопотань про розгляд справи у порядку письмового провадження, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в письмовому провадженні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 замінено відповідача у справі - Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований 21.02.2018 як фізична особа-підприємець, про що до реєстру внесено запис №23390000000022050.
Позивачем подано до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області заяву від 23.02.2018 (вх. №3159/3 від 26.02.2018) про застосування спрощеної системи оподаткування, в графі 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» якої зазначено дату переведення на спрощену систему оподаткування - 15 лютого 2018 року.
Листом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 позивачу повідомлено про відмову у переході на спрощену систему оподаткування у зв'язку з тим, що в заяві вказано про перехід на спрощену систему оподаткування з 15.02.2018, водночас, державну реєстрацію проведено 21.02.2018. Крім того, повідомлено про можливість переходу на спрощену систему оподаткування з 01.04.2018 на підставі поданої до 15.03.2018 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Зазначений лист надіслано контролюючим органом за зареєстрованим місцем проживання позивача поштовим відправленням №0813200871023, яке повернуто відправнику з довідкою оператора поштового зв'язку від 11.04.2018 про повернення поштового відправлення «за закінченням встановленого строку зберігання».
У зв'язку із отриманням листів Головного управління ДФС у Київській області про визнання недійсними декларацій за 1-3 квартали 2018 року через відсутність реєстрації платником єдиного податку з моменту реєстрації, позивачем подано до Головного управління ДФС у Київській області скаргу від 26.03.2018 №26/03/2019-1 щодо бездіяльності Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в реєстрації платником єдиного податку на підставі поданої ним заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Листом Головного управління ДФС у Київській області від 24.04.2019 №10767/ФОП/10-36-13-01 позивачу повідомлено про направлення йому листа Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 про відмову у переході на спрощену систему оподаткування.
Позивачем подано до Головного управління ДФС у Київській області звернення від 03.05.2019 №03/05/2019-1 про надання інформації щодо направлення позивачу листа Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01.
За результатами розгляду вказаного звернення листом Головного управління ДФС у Київській області від 04.06.2019 №13805/ФОП/10-36-13-01 позивачу повідомлено про можливість скористатись електронним сервісом «Електронний кабінет платника» на офіційному веб-порталі ДФС України та про направлення листа від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 про відмову у переході на спрощену систему оподаткування на адресу: АДРЕСА_2 , який повернуто до Києво-Святошинської ОДПІ з відміткою УДДПЗ «Укрпошта», а саме: довідка ф.20 за закінченням встановленого строку зберігання.
Вважаючи відмову в застосуванні спрощеної системи оподаткування безпідставною, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі за текстом - Податковий кодекс).
Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено статтею 298 Податкового кодексу.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; 4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (підпункт 298.1.1 пункту 298.1).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (абзац перший підпункту 298.1.2 пункту 298.1).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абзац другий підпункту 298.1.2 пункту 298.1).
Форма та порядок подання заяви встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 298.7).
Наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 затверджено Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12..2011 за №1537/20275 (чинний на час подання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування), яким визначалось, зокрема, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675, у якій зазначаються такі відомості: найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця відповідно до закону; податкова адреса суб'єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; види господарської діяльності, обрані фізичною особою-підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються; ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання; кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою-підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування (пункт 3).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (пункт 7).
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України, якою встановлено, зокрема, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2).
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3).
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (пункт 299.4).
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу (пункт 299.6).
Системний аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України та Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування дає підстави для висновку, що датою реєстрації новостворених суб'єктів господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, є дата їх державної реєстрації.
При цьому, суд зауважує, що незважаючи на наявність у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування графи «дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування», податкове законодавство не передбачає іншої альтернативної дати реєстрації новоствореного суб'єкта господарювання платником єдиного податку, ніж дати, встановленої підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, а саме: з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація суб'єкта господарювання, - щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи; з дня державної реєстрації суб'єкта господарювання - щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи.
Відтак, контролюючий орган, отримавши від новоствореного суб'єкта господарювання заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, за відсутності встановлених пунктом 299.6 статті 299 Податкового Кодексу України вичерпних підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку, зобов'язаний зареєструвати такого суб'єкта господарювання платником єдиного податку відповідної групи, в залежності від обраної ним ставки єдиного податку, однією з дат, визначених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, тобто, або з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація суб'єкта господарювання (у випадку обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи), або з дня державної реєстрації суб'єкта господарювання (у випадку обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи).
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 21.02.2018. Із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (третя група) позивач звернувся до контролюючого органу від 23.02.2018 (вх. №3159/3 від 26.02.2018), тобто протягом 10 днів з дня державної реєстрації позивача суб'єктом підприємницької діяльності.
Отже, враховуючи відсутність передбачених пунктом 299.6 статті 299 Податкового Кодексу України вичерпних підстав для відмови у реєстрації позивача платником єдиного податку, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області була зобов'язана зареєструвати позивача платником єдиного податку третьої групи з дати державної реєстрації позивача суб'єктом підприємницької діяльності, тобто з 21.02.2018. Втім, здійснивши формальний підхід до розгляду заяви позивача, Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області протиправно відмовлено позивачу у реєстрацій платником єдиного податку третьої групи у зв'язку з тим, що в заяві позивачем зазначено про перехід на спрощену систему оподаткування з 15.02.2018, тобто до дати державної реєстрації позивача суб'єктом господарювання, не зважаючи на відсутність повноважень контролюючого органу реєструвати позивача платником єдиного податку іншою датою, ніж дата його державної реєстрації, в силу положень підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.
Пунктом 299.5 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Як убачається з матеріалів справи, Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області позивачу надіслано листа від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 про відмову у реєстрації платником єдиного податку. В силу положень пункту 299.5 статті 299 Податкового кодексу України, зазначений лист є рішенням про суб'єкта владних повноважень про відмову в реєстрації позивача платником єдиного податку.
Відтак, зважаючи на протиправність відмови контролюючого органу у реєстрації позивача платником єдиного податку з 21.02.2018, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 про відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яким позивачу відмовлено у реєстрації платником єдиного податку, не є достатньою мірою для поновлення порушеного права позивача, оскільки подавши відповідно до вимог Податкового кодексу України заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, позивач мав виправдані очікування вважати себе зареєстрованим контролюючим органом як платником єдиного податку третьої групи. Так, позивачем, як суб'єктом спрощеної системи оподаткування, подано контролюючому органу на реєстрацію Книгу обліку доходів, яку зареєстровано Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській за №433 від 26.02.2018. Також, позивачем подано податкові декларації платника єдиного податку за 1-3 квартали 2018 року, які прийнято контролюючим органом, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями №2 до зазначених податкових декларацій.
Втім, незважаючи на наведені обставини, контролюючим органом протиправно відмовлено позивачу в реєстрації платником єдиного податку з дати його державної реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності.
Суд зауважує, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 Податкового кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2. статті 299 Податкового кодексу).
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 Податкового кодексу).
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (пункт 299.4 статті 299 Податкового кодексу).
До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб'єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою-підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації (пункт 299.7 статті 299 Податкового кодексу).
Таким чином, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, є повноваженням ДПС України в особі її територіальних органів.
Втім, Європейським судом з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, подану позивачем заяву про застосування спрощеної системи оподаткування складено з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 (чинного на момент подання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування). Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію позивача платником єдиного податку, судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з дня його державної реєстрації - 21.02.2018.
Щодо строку звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду, оскільки про оскаржуване рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку позивач дізнався у лютому 2019 року, що убачається зі змісту позовної заяви та заяви позивача до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 14.02.2019 №14/02/2019-1 про надання пояснень. Водночас, із позовом до суду позивач звернувся 06.08.2019, про що свідчить дата оформлення поштового відправлення, в якому до суду надійшла позовна заява.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (меморіальний ордер від 01.08.2019 №МАВ2166448). Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.02.2018 №551/Г/10-13-13-01 про відмову у реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 21.02.2018.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 березня 2020 року.