ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" березня 2020 р. справа № 300/2579/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області(надалі, також - відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019 №0141795533.
Позовні вимоги вмотивовані тим, на підставі акта камеральної перевірки від 15.11.2019 №958/09-19-55-33-17-2424018725 від 15.11.2019 щодо несвоєчасності сплати суми грошового зобов'язання, зокрема за затримку на 44 календарні дні сплати грошового зобов'язання у сумі 8871,6 грн. штраф у сумі 1774,32 грн. позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №0141795533. Позивач не погоджується з вказаним повідомленням-рішенням, оскільки в межах граничного строку нею перераховано грошові кошти із правильним зазначенням отримувача коштів та призначення платежу, однак неправильним зазначенням рахунку отримувача коштів. Вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).
На адресу суду, 29.01.20, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказав, на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так як кошти грошового зобов'язання позивача поступили на відповідний бюджетний рахунок, з порушенням граничного строку виконання податкового зобов'язання у сумі 8871,6 грн. на 44 календарні дні. Просить суд в задоволені позову відмовити.
На адресу суду, 28.01.2020, від позивача надійшла відповідь щодо відзиву на позовну заяву, в якій вказала на те, що у відзиві на позов трактуючи норму Податкового кодексу України на власну користь, відповідач як контролюючий орган ігнорує норму пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно - правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач заперечує проти позову, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування.
Згідно квитанції №1Р3140 від 31.07.2017 позивач сплатила 8911,52 грн. за наступними реквізитами отримувача:
Отримувач платежу/рахунок:
1.УДКСУ в м. Івано-Франківську/ДБ/11010100 - 8871,6 грн.
2. За послуги банку - 39,92 грн.
Призначення платежу - 101; 24240164725; 11010100; Податок в доходів найманих працівників за 2016.рік.
Платіж на рахунок: НОМЕР_1 в банку МФО: 836014 ОКПО: 37952250.
07.08.2017 позивач повідомив відповідача про сплату податкового грошового зобов'язання на невірний рахунок.
04.09.2017 висновок про повернення переплати з платежів, які підлягають розподілу між державними та місцевими бюджетами відповідачем передано казначейству.
13.09.2017 Казначейством здійснено перерахування коштів з бюджетного рахунку 11010100 на рахунок 11010500.
15.11.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт щодо своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб №958/09-19-55-33-17-2424018725, яким встановлено факт порушення позивачем передбаченого законодавством строку сплати податкового грошового зобов'язання.
Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №0141795533, відповідно до якого ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що згідно з статті 126 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за затримку на 44 календарні дні сплати грошового зобов'язання у сумі 8871,6 грн. штраф у сумі 1774,32 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернулася до суду.
Згідно з пункту 9.3 статті 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу.
Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу визначено, що при виконанні держбюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого в Нацбанку України.
Відповідно до частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу податки і збори та інші доходи держбюджету визнаються зарахованими до держбюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до розділу 1 Положення «Про єдиний казначейський рахунок» затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (надалі, також - Положення №112) єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Держказначейству України в Нацбанку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Нацбанку України.
Згідно з пункту 2.1 розділу 2 Положення № 122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Держказначейства України та регламентується законодавством.
Таким чином, усі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадки зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
Позивачем вчасно та в повному обсязі сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 8871,6 грн. до Управління Державної казначейської служби в м. Івано-Франківську, однак помилково вказано інший рахунок, тобто обов'язок платника податків щодо сплати податків було виконано вчасно та в повному обсязі. При цьому кошти до позивача, як до платника, не повернулись.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення розрахункового рахунку чи платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою підставою для висновку про несплату ним необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк та як наслідок - для застосування штрафних санкцій.
Необхідно зазначити, що правова позиція стосовно сплати обов'язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №21-377а 15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, мас кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до Державного бюджету.
Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18).
Відповідно до статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно із ст. 6 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, також те, що обставини, викладені в позовній заяві, є обґрунтованими та підставними, тому наявні підстави для скасування судом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №01047795533 від 06.12.2019 контролюючим органом винесено неправомірно і необґрунтовано.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачу підлягає поверненню сплачений ним судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 3).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківського ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 06.12.2019 №0141795533.
Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 43142559, адреса: вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Суддя Шумей М.В.