19 березня 2020 року Справа № 280/575/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м.Запоріжжя, вул.Василя Стуса, буд.8А, код ЄДРПОУ 38284929) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська пл..8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (далі - позивач, ТОВ «МЗ «Квік») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1438278/38284929 від 13.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 28.03.2019; №1438283/38284929 від 13.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 13.03.2019.
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік», код ЄДРПОУ 38284929 та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019.
Ухвалою судді від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/575/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами господарської діяльності позивачем складено податкові накладні №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019, які подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проте, позивачем були отримані квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по спірним накладним. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення та пакет документів, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивач отримав рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. З огляду на викладене, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів проти задоволення заявлених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх.№7787 від 19.02.2020). Зазначають, що реєстрація податкових накладних виписаних позивачем №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019 зупинені у зв'язку з тим, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв'язку із ненадання платником податку копій первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладні. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржувані рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
03.03.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх. № 10007), в якій зазначено, що відповідачами не спростовано жодного обґрунтування позивача по суті позовних вимог, зокрема, щодо реєстрації спірних податкових накладних.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» зареєстроване як юридична особа 17.07.2012 та зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).
Щодо Рішення №1438278/38284929 від 13.01.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 28.03.2019 року, судом встановлено наступне.
15.04.2019 ТОВ «МЗ «КВІК» направив до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну № 32 від 28.03.2019 по взаємовідносинах з ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано, що: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».
ТОВ «МЗ «Квік» скористалось наданим йому правом та 08.01.2020 ним подані письмові пояснення та скановані копії первинних документів на підтвердження господарської операції, а саме: договір поставки №0218.1 від 18.02.2019; рахунок на оплату №0328.1 від 28.03.2019; видаткова накладна №0328.1 від 28.03.2019; товарно-транспортна накладна №0328.1 від 28.03.2019; довіреність 165 від 28.03.2019; платіжне доручення №851 від 27.12.2019; рахунок - фактура №10/07-1 віл 10.07.2018; видаткова накладна №11/07-1 від 11.07.2018; товарно-транспортна накладна №1107 від 11.07.2018; платіжне доручення №4621 від 10.07.2018; договір про надання фізичною особою послуг водія від 11.07.2018; акт наданих послуг від 11.07.2018; видатково - касовий ордер №76 від 15.08.2018; рахунок на оплату №4241 від 04.12.2018; видаткова накладна №0612/7 від 06.12.2018; товарно-транспортна накладна №0612/7 від 06.12.2018; платіжне доручення №5201 від 05.11.2018; договір про надання фізичною особою послуг водія від 06.12.2018; акт наданих послуг від 06.12.2018; видатково - касовий ордер №16 від 22.01.2019; рахунок на оплату №4489 від 19.12.2018; видаткова накладна №2112/13 від 21.12.2018; товарно-транспортна накладна №2112/13 від 21.12.2018; платіжне доручення №5355 від 19.12.2018; договір про надання фізичною особою послуг водія від 21.12.2018; акт наданих послуг від 21.12.2018; видатково - касовий ордер №16 від 22.01.2019; договір №16/08/2018-2 від 16.08.2018; рахунок на оплату №35 від 16.08.2018; видаткова накладна №25 від 16.08.2018; товарно-транспортна накладна №25 від 16.08.2018; рахунок на оплату №54 від 03.09.2018; видаткова накладна №46 від 03.09.2018; товарно-транспортна накладна №46 від 03.09.2018; платіжне доручення №5367 від 20.12.2018; платіжне доручення №5525 від 29.01.2019; договір найму (оренди) транспортного засобу №2526 від 20.10.2016; договір найму (оренди) транспортного засобу №1546 від 26.03.2019; виробничий акт №3103.2 від 31.03.2019; оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 "Готова продукція" оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 "Сировина й матеріали"; оборотно сальдова відомість по рахунку 10 "Основні засоби"; наказ №23-шр від 29.12.2018 (з додатком); договір позички №1 від 01.11.2016; договір позички №0416.1 від 16.04.2018; атестат на право технічного обслуговування та ремонт №42 від 20.06.2019 з додатком; сертифікат на систему управління якістю UA80068, СУЯ 112-19 від 19.04.2019 року; телеграми щодо присвоєння підприємству умовного номеру у системі УЗ; статут ТОВ «МЗ «КВІК»; протокол № 10 від 27.11.2017 року; відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.2019.
Крім того позивачем в письмових поясненнях повідомлено та судом з матеріалів справи встановлено, що 18.02.2019 між ТОВ «МЗ «КВІК» (далі-Постачальник) та ТОВ «ПТРЗ» (далі-Замовник) уклали договір №0218.1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товари зазначені в специфікаціях - додатках до договору, а Замовник прийняти і оплатити такі товари.
Позивачем на виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України виписано та подано податкову накладну №32 від 28.03.2019. Податкова накладна надана в електронному вигляді.
Транспортування товару від виробничого приміщення Позивача (м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5), що перебуває у користуванні Позивача згідно умов договору позички від №01.11.2016 року №1, здійснювалось транспортним засобом, що перебуває в оренді у ТОВ «МЗ «КВІК» на підставі договору від 26.03.2019 №1546.
Оплата за надані послуги від Замовника здійснено частково, що підтверджується платіжним дорученням №851 від 27.12.2019.
Виробником даної продукції являється Позивач. Для виготовлення даної продукції, у Позивача є всі необхідні ресурси, а саме: трудові ресурси (підтверджується штатним розкладом), приміщення (підтверджується Договором Позички №0416.1 від 16.04.18; Договором Позички № 1 від 01.11.16), а також необхідний матеріал.
Необхідний матеріал для вироблення даної продукції був придбаний:
1) частково у ТОВ «ІНТЕРПРОМ-М» на підставі усного договору поставки, що підтверджується рахунком-фактурою №10/07-1 від 10.07.2018, видатковою накладною №11/07-1 від 11.07.2018, товарно-транспортною накладною №1107 від 11.07.2018.
Перевезення здійснювалось за рахунок Позивача найманим на умовах договору цивільно-правового характеру водієм ОСОБА_1 , що підтверджують договір про надання фізичною особою послуг водія, акт виконаних робіт від 11.07.2018 року та видатковий касовий ордер №76 від 15 серпня 2018 року.
Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжним дорученням №4621 від 10.07.2018.
2) частково у ТОВ «ЮГСТАЛЬ» на підставі усного договору поставки, що підтверджується рахунками на оплату №4241 від 04.12.2018, №4489 від 19.12.2018, видатковими накладними №РН-0612/7 від 06.12.2018, №РН-2112/13 від 21.12.2018 та товарно-транспортними накладними №0612/7 від 06.12.2018, №2112/13 від 21.12.2018.
Перевезення здійснювалось за рахунок Позивача найманим на умовах договору цивільно-правового характеру водієм ОСОБА_2 , що підтверджують договори про надання фізичною особою послуг водія від 06.12.2018 та 21.12.2018, акти виконаних робіт від 06.12.2018, від 21.12.2018 та видатковий касовий ордер №16 від 22.01.2018.
Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №5355 від 19.12.2018 року, №5355 від 05.11.2018 року.
3) частково у ТОВ «Компанія «АРМ» за договором від 16.08.2018 №16/08/2018-2, що підтверджується рахунками на оплату №54 від 03.09.2018, та №35 від 16.08.2018, видатковими накладними №46 від 03.09.2018, та №25 від 16.08.2018, та товарно-транспортними накладними №Р46 від 03.09.2018, №Р25 від 16.08.2018.
Перевезення здійснювалось за рахунок Позивача.
Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що засвідчують платіжні доручення № 5525 від 29.01.2019, №5367 від 20.12.2018.
Використані для виконання товару, матеріали та запасні частини списані з балансу виробничим актом №3103 від 31.03.2019.
Наявність та рух сировини, матеріалів та запасних частин на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 201 "Сировина й матеріали" за березень 2019 та 10 "Основні засоби" за 1 квартал 2019.
Зовнішньоекономічні контракти не укладались. Інвентаризація підприємством не проводилась згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142.
Проте, Наявність та рух сировини, матеріалів та запасних частин на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 201 "Сировина й матеріали" та 10 "Основні засоби".
Таким чином, згідно переліку встановленого законодавством ТОВ «МЗ «Квік» надано до Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, вичерпний пакет документів для реєстрації податкової накладної.
Згідно з рішенням Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 01.10.2019 №1438278/38284929 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копії документів, розрахункових документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаиійні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових Форм та галузевої специфіки, накладні.
Щодо Рішення №1438283/38284929 від 13.01.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 13.03.2019 Року, судом встановлено наступне.
28.03.2019 ТОВ «МЗ «КВІК» направив до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну № 13 від 13.03.2019 по взаємовідносинах з ПрАТ «Азовсталь», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано, що: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».
ТОВ «МЗ «Квік» скористалось наданим йому правом та 04.01.2020 ним подані письмові пояснення та скановані копії первинних документів на підтвердження господарської операції, а саме: типовий договір 089ЛО/405 від 17.02.2017; додаткова угода №1 від 15.03.2019; рахунок на оплату №0313.1 від 13.03.2019; видаткова накладна №0313.1.2 від 13.03.2019; експрес-накладна№59998076137914 від 13.03.2019; рахунок-фактура №8-01 від 16.01.2019; видаткова накладна №8-03 від 07.03.2019; платіжне доручення №5445 від 16..01.2019; платіжне доручення №5764 від 07.03.2019; експрес-накладна № 10033286697; акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №НП-002093230 від 20.03.2019; платіжне доручення №5877 від 25.03.2019; оборотно сальдова відомість по рахунку 28 «Товари»; наказ №23-шр від 29.12.2018 (з додатком); договір позички №1 від 01.11.2016; договір позички №0416.1 від 16.04.2018; атестат на право технічного обслуговування та ремонт №42 від 20.06.2019 з додатком; сертифікат на систему управління якістю ЦА80068, СУ Я 112-19 від 19.04.2019; телеграми щодо присвоєння підприємству умовного номеру у системі УЗ; статут ТОВ «МЗ «Квік»; протокол №10 від 27.11.2017; відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.2019.
Також позивачем в письмових поясненнях повідомлено та судом з матеріалів справи встановлено, що 17.02.2017 між ТОВ «МЗ «Квік» (далі-Постачальник) та ПрАТ «Азовсталь» (далі-Покупець) уклали типовий договір №089ЛО/405, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, надати Покупцю товар, а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити ці товари.
13.03.2019, на виконання умов Договору, ТОВ «МЗ «Квік» передав Покупцю товар, а саме Насос водяний Д50.11сб в кількості 3 шт., що підтверджується рахунком на оплату №0313.1 від 13.03.2019, видатковою накладною №0313.1 від 13.03.2019 та експрес-накладною №59998076137914 від 13.03.2019.
Позивачем на виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України виписано та подано податкову накладну №13 від 13.03.2019. Податкова накладна надана в електронному вигляді.
Послуги перевезення товару та вантажно-розвантажувальні роботи здійснювались силами ТОВ «Нова Пошта», що підтверджено експрес-накладною №59998076137914 від 13.03.2019, актом здачі прийняття робіт№НП-002093230, специфікацією від 20.03.2019.
Оплата за послуги транспортування підтверджуються платіжним дорученням №5877 від 25.03.2019.
Реалізований товар ТОВ «МЗ «Квік» придбав у ТОВ «ЛОКОМОТИВ-СНАБ» згідно рахунку №8-01 від 16.01.2019.
Транспортування товару з м.Харків до м.Запоріжжя, здійснювалося за рахунок ТОВ «МЗ «Квік» перевізником ТОВ «Нова пошта», що засвідчує експрес-накладна №0033286697.
Наявність та рух товарів на складі підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товар».
Зовнішньоекономічні контракти не укладались. Інвентаризація підприємством не проводилась згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142.
Проте, наявність товару на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського 28 «Товар».
Таким чином, згідно переліку встановленого законодавством ТОВ «МЗ «Квік» надано до Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, вичерпний пакет документів для реєстрації податкової накладної.
Згідно з рішенням Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 13.01.2020 №1438283/38284929 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копії документів, розрахункових документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових Форм та галузевої специфіки, накладні.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
В абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1-2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У Листі Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
При цьому, у Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
Крім того, суд зазначає, що у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчаво окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018/пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018/ пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 оскаржувані Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.
У п.18-п.21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: «18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».
Відповідно до п. 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 (надалі - «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»), комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Відповідачем-1 не надано до суду доказів додержання вимог п. 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.
У п. 17 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. …»
Відповідачами не надано до суду копій протоколів засідання Комісії під час прийняття оскаржуваних Рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріалів роботи комісії, тощо.
Відтак, відповідачами документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, Лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, Лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.
Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019.
Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару, зазначеного у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.
Проте, комісія регіонального рівня - Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла рішення про відмову у реєстрації зазначених накладних.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні.
Стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що в приписі до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних також посилається на те, що платником податку не у повному обсязі надано документи відповідно до п. 14 Порядку № 117, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи).
Суд не приймає до уваги вказані доводи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання (ст. 957 ЦК України).
Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.
Більш того, суд зауважує, що характер спірних відносин між позивачем та його контрагентом (надання послуг) не пов'язаний з необхідністю надання будь-яких складських документів, оскільки податкові накладні виписувались за фактом надання послуг.
Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Щодо ненадання інвентаризаційних описів, суд зауважує, що інвентаризація згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142 є правом, а не обов'язком підприємства. При цьому, інвентаризаційний опис не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію. З огляду на викладене, ненадання такого документу не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.
Отже, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливим із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційних описів). Крім того, відповідачами не доведено, яким саме чином не проведення інвентаризації впливає на неможливість реєстрації спірних податкових накладних.
У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.
В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з його контрагентами які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі - «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з п. 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.
Відтак, оскільки рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, у зв'язку із чим заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №18 від 20.01.2020 з адвокатом Хілько Альоною Василівною.
Предметом договору є визнання протиправним та скасування рішень відповідача-1 та зобов'язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019.
Відповідно до попереднього опису робіт (наданих послуг), який є додатком до Договору про надання правової допомоги 18 від 20.01.2020, сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 8500,00 грн., а саме:
- Підготовка позовної заяви з додатками (6 годин) 4500,00 грн.;
- Участь у судовому засіданні (1 година) 2000,00 грн.;
- Відповідь на відзив (3 години) 2000,00 грн.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 8500 грн., а саме:
- Підготовка позовної заяви з додатками (9 годин) 6000,00 грн.;
- Відповідь на відзив (3 години) 2500,00 грн.
Але, суд зазначає, що не бере до уваги вищевказаний детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, оскільки після подання позовної заяви до суду кількість годин, витрачених адвокатом на підготовку позовної заяви з додатками не може збільшитися, як і відповідно не може збільшитися сума гонорару за вже надані послуги. Крім того сума гонорару за надану послугу у вигляді складання відповіді на відзив також не співпадає з тією, яка вказана в попередньому описі робіт, хоча витрачені адвокатом години в обох описах складають 3 години.
Зазначені послуги були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №7755 від 21.01.2020.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в частині участі у судовому засіданні (2000 грн.) стягненню не підлягають, оскільки ухвалою судді від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, отже судове засідання не проводилось.
В іншій частині суд вважає витрати на правову допомогу такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв'язку з чим не підлягають зменшенню.
Отже вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 6500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору та професійну правничу допомогу, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд.8А, код ЄДРПОУ 38284929) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл..8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1438278/38284929 від 13.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 28.03.2019; №1438283/38284929 від 13.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 13.03.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік», та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №32 від 28.03.2019, №13 від 13.03.2019.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.03.2020.
Суддя М.С. Лазаренко