Рішення від 19.03.2020 по справі 240/11418/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/11418/19

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради у якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради в частині ненадання ОСОБА_1 повної та достовірної інформації на скаргу від 28.09.2019;

- зобов'язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на скаргу від 28.09.2019.

В обґрунтування позову вказує, що звернувся 28 вересня 2019 року до Виконавчого комітету Житомирської міської ради зі скаргою на неправомірні дії Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради. Виконавчий комітет Житомирської міської ради відповідь по суті моєї скарги та пояснення не надає. Вважає, що відповідач безпідставно не надає повної та достовірної інформації на мою скаргу від 28 вересня 2019 року.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим суддею визначено Черняхович І.Е.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження.

До суду 19.11.2019 надійшов відзив на позовну заву в якому відповідач вказує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань інформація про Управління праці та соціального захисту населення Корольовського району м. Житомира відсутня. Зазначає, що листом від 17.10.2019 №В-5125 надано відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 28.09.2019 до якого додано засвідчену належним чином копію положення про управління соціального захисту населення Корольовського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відділом документального забезпечення суду 20.11.2019 зареєстровано клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії поштової квитанції.

Відповідь на відзив надійшов до суду 28.11.2019 у якому позивач зазначає, що рекомендованим відправленням згідно наданої відповідачем квитанції, було отримано посадову інструкцію юрисконсульта Управління праці та соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, а не інформацію відповідно до скарги від 28.09.2019. Вказує, що відповідач на скаргу від 28.09.2019 інформацію не надає.

Ухвалою суду від 24.02.2020 постановлено: заяву судді Черняхович Ірини Едуардівни про самовідвід судді задовольнити. Відвести суддю Черняхович Ірину Едуардівну від розгляду справи № 240/11418/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії. Передати позов ОСОБА_1 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Лавренчук О.В..

Ухвалою від 25.02.2020 суддею Лавренчук О.В. прийнято до провадження адміністративну справу №240/11418/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Житомирської міської ради зі скаргою від 28 вересня 2019 року у якій вказує:

" ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, внаслідок чого став інвалідом 2 групи з 24.03.2017 року за захворюваннями пов'язаними з ліквідацією аварії на ЧАЕС. З 19.11.2012 року є інвалідом війни 3 групи. Звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Корольовського району міста Житомира запитом від 09 вересня 2019 року (відправлене рекомендованим листом), щодо отримання інформації (копія звернення та квитанції додається). Отримав від Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради лист від 20.09.2019 року з інформацією, що нібито відповідач не знає про Управління праці та соціального захисту населення Корольовського району міста Житомира та відповідно не надає інформацію, так як я додатково вказав місто Житомир (копія відмови від 20.09.2019 року додається). Вважаю, що Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради безпідставно (з байдужістю до людей) не надає мені повної та достовірної інформації на мій запит від 09 вересня 2019 року та застосовує не суттєві приводи для відмови в наданні інформації. Посадові особи управління соціального захисту населення Корольовського району (окремо пані Н. ОСОБА_3 . Живашок) принижують честь та гідність керівників міста Житомира та особисто мене - ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда 2 групи за захворюваннями пов'язаними з ліквідацією аварії на ЧАЕС. інваліда війни 3 групи. В зв'язку з вищевикладеним. керуючись вимогами Закону України «Про інформацію. «Про звернення громадян». «Про доступ до публічної інформапії».ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 8, 22, 58 Конституції України, відповідно до ст. 18. 117 КАС України, -

ПРОШУ :

1. розглянути мою скаргу та спонукати посадових осіб Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради надіслати мені засвідчену копію Положення про Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради;

2. зобов'язати Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради падати мені повну та достовірну інформацію на мій запит від 09 вересня 2019 року ;

3. надати мені відповідь по суті моєї скарги та пояснення щодо байдужості посадових осіб соціального захисту міста Житомира (а.с. 7 на звороті, а.с. 12).

Скарга отримана Виконавчим комітетом Житомирської міської ради 30 вересня 2019 року, що підтверджується відміткою на ній (а.с. 12).

В матеріалах адміністративної справи міститься письмове повідомлення №В-5125 від 17.10.2019 на скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії управління соціального захисту населення Корольовського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради розглянута органом Виконавчого комітету міської ради.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що не отримував відповіді на скаргу від 28.09.2019.

До матеріалів адміністративної справи відповідачем надано копію поштової квитанції, яка, на переконання відповідача, підтверджує надсилання відповіді ні скаргу ОСОБА_1 ..

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про звернення громадян" (далі - Закон), яким визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст. 1 Закону)

Відповідно до ст. 3 Закону, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Приписами ст. 16 Закону встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг визначені у статті 19 Закону.

Так відповідно до вимог ст. 19 Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Отже, Законом встановлено обов'язок органа місцевого самоврядування письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, до суду надано клопотання про (вх. №27170/19 від 20.11.2019) в якому вказано, що копія поштової квитанції підтверджує надсилання листа №В-5125 від 17.10.2019.

Судом досліджено надану відповідачем копію фіскального чеку АТ "Укрпошти" від 18.10.2019 та встановлено, що у графі "Кому" вказано " ОСОБА_4 ".

Суд відмічає, що фіскальний чек підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Інших доказів направлення відповіді на скаргу ОСОБА_1 , відповідачем до суду не надано.

Отже, матеріали адміністративної справи не містять належних доказів направлення скаржнику відповіді на скаргу.

Судом не досліджується зміст наданої відповідачем копії відповіді на скаргу, оскільки це не є предметом спору.

Разом з тим, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради в частині ненадання ОСОБА_1 відповіді на скаргу від 28.09.2019.

Зобов'язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради (майдан Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 04053625) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідь на скаргу від 28.09.2019, яку надіслати на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією з описом вкладення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

Попередній документ
88296220
Наступний документ
88296222
Інформація про рішення:
№ рішення: 88296221
№ справи: 240/11418/19
Дата рішення: 19.03.2020
Дата публікації: 20.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.09.2020)
Дата надходження: 05.11.2019
Предмет позову: визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії