Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 березня 2020 р. Справа№200/125/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 56140,38 грн.,
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 56140,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки та повноту сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених, в тому числі, на підставі податкової вимоги, у зв'язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 56140,38 грн. (єдиний податок з фізичних осіб), яка залишається відповідачем не сплаченою. У зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 податковий борг в розмірі 56140,38 грн.
08 січня 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовні вимоги ГУ ДПС у Донецькій області, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що відповідач знаходиться на обліку в Центральній ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно із п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Відповідно до п. 295.1, 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, за ФОП ОСОБА_2 рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду, у розмірі 56140,38 грн., а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 56140,38 грн., а саме: 26600,09 грн. - борг виник 20.05.2019 року - нараховано єдиного податку платником самостійно, згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи -підприємця за 1 квартал 2019 року (вх. № 9089082230 від 03.05.2019 року); 13370,13 грн. - борг виник 04.10.2019 року - нараховано єдиного податку платником самостійно, згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 1 півріччя 2019 року (вх. № 9229133321 від 04.10.2019 року); 16170,16 грн. - борг виник 21.11.2019 року - нараховано єдиного податку платником самостійно, згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2019 рік (вх.. 9265960170 від 11.11.2019 року).
У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_2 узгоджених податкових зобов'язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 24.06.2019 року № 279399-46, яка направлена поштою на адресу Боржника, та поштове відправлення № 8454701439060 повернене відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг ФОП ОСОБА_2 з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов'язання в загальному розмірі 56140,38 грн.
За приписами пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 56140,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Тобто, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Донецькій області, та не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 56140,38 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 56140,38 грн., а саме: єдиний податковий з фізичних осіб (код бюджетної класифікації18050400) в сумі 56140,38 грн. (отримувач: Маріуп.УК/Центральний р-н/18050400, код отримувача 37989721, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок UA068999980000031417699005052, КЕДК: 18050400).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко