17.03.2020 Справа № 756/15450/16-ц
Унікальний №756/15450/16-ц
Провадження №2/756/2437/20
02 березня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Березинця О.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -
Позивач ОСОБА_3 в листопаді 2016 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів на своє утримання та на утримання дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.10.2014 між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від даного шлюбу подружжя має малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач самоусунувся від обов'язку утримувати дитину, саме тому позивач і звернулась до суду, та просила стягувати щомісячно з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того позивач на час звернення до суду зазначала, що перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим доходу немає, а тому просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.05.2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини задоволено в повному обсязі (а.с.44-46).
07.11.2017 року від відповідача по справі надійшла до суду заява про перегляд заочного рішення (а.с.58).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.03.2018 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16.05.2017 року та призначено справу до судового розгляду (а.с.90-91).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.08.2018 р. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини залишено без розгляду (а.с.111-112).
Постановою Київського апеляційного суду від 16.10.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 31.08.2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
05.12.2019 року відповідачем направлено до суду додаткові письмові пояснення, в яких ОСОБА_4 позовні вимоги визнає частково та просить суд стягнути з нього аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу), а в частині стягнення аліментів на дружину просить відмовити, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем не надано доказів можливості відповідача сплачувати аліменти на дружину. Окрім того вказує, що сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу в розмірі 25 % від заробітної плати. Також зазначає, що на його утриманні перебуває малолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина, яка знаходиться в декретній відпустці та матір пенсіонерка.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та вказала, що ОСОБА_4 згоден платити аліменти на утримання дитини в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), у задоволенні решти вимог просила відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, 17 жовтня 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2146 (а.с.4).
У період шлюбу у подружжя народилася дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 01.07.2014 року з відповідача стягуються з 19.06.2014 року на користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття (а.с.67-69).
25.11.2017 року відповідач уклав шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.169). Від даного шлюбу подружжя має малолітнього сина: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.168).
В судовому засіданні представник відповідача вказала, що на даний час на утриманні відповідача перебуває неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від попереднього шлюбу, малолітній син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина - ОСОБА_8 , яка перебуває в декретні відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та матір пенсіонерка.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 264 ЦПК України встановила, що під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Враховуючи вищевказане, беручи до уваги матеріальний стан сторін, обов'язку обох батьків по утриманню дитини та з урахуванням того, що відповідач вже сплачує аліменти за рішенням суду в розмірі ј частини від усіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрім того на його утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружина, яка знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки, на думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення є достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно Витягу з Наказу № 2 о/с від 07.11.2015 позивач з 07.11.2015 по 27.10.2017 перебувала в додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Враховуючи, що позивач вийшла з декретної відпустки та продовжує трудову діяльність, а малолітня ОСОБА_5 вже досягла 3-х річного віку та беручи до уваги, що із заробітної плати відповідача вже відбуваються відрахування аліментів в розмірі 25 % на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 від попереднього шлюбу, а тому у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини, яка перебуває у декретній відпустці суд вважає за доцільне відмовити.
Згідно ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. 77, 84, 181-182, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 19, 81, 133, 141, 258, 265, 279, 430 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м.Прип'ять, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянки України, уродженки м.Київ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м.Прип'ять, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави 551 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 березня 2020 року.
Суддя