Справа № 761/23143/15-ц
Провадження № 2/761/41/2020
02 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Макаренко І.О., при секретарі Буцан Р.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом в якому просив суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 704,67 доларів США, що станом на день звернення до суду за офіційним курсом НБУ складає 1 303 613,95 грн.
Аргументуючи свої вимоги позивач посилається на обставини викладені у позовній заяві.
Ухвалою суду від 16.10.2015 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача Слєпухової В.В. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзивах.
Відповідач ОСОБА_1 підтримала доводи свого представника та заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки не повідомив.
Заслухавши учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд встановив.
26.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 047-2008-1643, відповідно до п.1.1. якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 72 800,00 (сімдесят дві тисячі вісімсот, 00) доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,45 (дванадцять цілих сорок п'ять сотих) % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.
Позивач надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 72 800,00 (сімдесят дві тисячі вісімсот, 00) доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 0472900USD001393 від 26.05.2008 та випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за 26.05.2008.
Підпунктом 1.1.1. Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитним коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 37,35 (тридцять сім цілих тридцять п'ять сотих) % річних (підвищена процентна ставка).
Відповідно до п.1.2. Кредитного договору строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту Позичальнику по 10.05.2023 включно.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, у відповідачки починаючи із жовтня 2014 р. почала утворюватись заборгованість за кредитним договором.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором станом 26.05.2015р. заборгованість відповідача за договором становить 61 704,67 (шістдесят одна тисяча сімсот чотири, 67) доларів США та складається з: 56 460,11 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят, 11) доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 4 931,93 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять один, 93) долар США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 312,63 (триста дванадцять, 63) доларів США - заборгованість по підвищеним відсоткам/пені.
Відповідно до п. 5.2.5. Кредитного договору сторони погодили, що відповідно до статей 525 та 611 Цивільного кодексу України у випадку настання будь-якої із нижчевказаних обставин та направлення Кредитором на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове погашення кредиту і не усунення Позичальником порушень за цим Договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення Кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) Позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав, на 31 календарний день з дати відправлення Кредитором Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.
Керуючись положеннями Кредитного договору 07.03.2015 Банк направив ОСОБА_1 вимогу дострокового погашення кредиту, яку ОСОБА_1 на момент подання позовної заяви не виконано.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 (далі- Поручитель) 26.05.2008 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався нести солідарну відповідальність перед банком за порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором.
07.03.2015 Позивач, у зв'язку з виникненням заборгованості ОСОБА_1 , звернувся до Поручителя з вимогою про виконання зобов'язань ОСОБА_1 відповідно до умов Договору поруки. Дана вимога не була виконана і погашення на підставі Договору поруки не відбулося.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що вона не отримувала коштів від позивача, придбала нерухомість за власні кошти, погашення кредиту не здійснювала, а кошти, які банк у своїй виписці зазначає як погашення кредиту, вона спрямовувала на свій депозитний рахунок відкритий у позивача, оскільки доказів даного твердження суду не подано.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно зі ст. 533 поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частин 1-2 ст. 554 ЦК України цразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачені три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Тобто, зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в частині четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 2-1283/11.
Відповідно до п. 4.2 договору поруки № 047-2008-1643-P від 26 травня 2008 року, цей договір діє до припинення із припиненням всіх зобов'язань Боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою.
Таким чином, суд вважає, що договір поруки припиненим не був, а вимога позивача до поручителя, як солідарного боржника, є правомірною.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами належним чином не виконуються зобов'язання за договором кредиту та договором поруки, таким чином у суду є всі достатні правові підстави вважати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 704,67 доларів США, що станом на день звернення до суду за офіційним курсом НБУ складає 1 303 613,95 грн.
Стягнути у рівних частках зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: