17.03.2020 Справа № 756/8859/18
Справа пр. №2/756/552/20
ун. №756/8859/18
12 березня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,
розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, -
У липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Васалатія К.А. від 16 липня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, оскільки за рішенням Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року №2033/0/15 суддю ОСОБА_3 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на строк шість місяців.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_2 . Батьком дитини є відповідач у справі ОСОБА_2 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року у справі №2-6088/09 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 вересня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як стверджувала позивач, примусове виконання згаданого рішення суду здійснювалось державними виконавцями Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
ОСОБА_1 . зазначала, що відповідач ухиляється від виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року у справі №2-6088/09, допустив заборгованість зі сплати аліментів у сумі 94865,25 грн. Пеня за прострочення сплати аліментів за період з 18 вересня 2009 року по 03 грудня 2015 року - 28153,87 грн.
З цих підстав позивач, покликаючись на норму ст. 196 СК України, просила суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за аліментами у сумі 94865,25 грн та пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 28153,87 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач та її представник про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання, призначені на 15 год 30 хв 12 листопада 2019 року, 10 год 30 хв 18 грудня 2019 року, 11 год 00 хв 20 січня 2020 року та 10 год 30 хв 12 березня 2020 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судові засідання суд не повідомив.
За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_2 ; батьком дитини є відповідач у справі ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 8).
Ст. 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року у справі №2-6088/09 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 вересня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Указане судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили (а. с. 10).
23 листопада 2009 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання згаданого судового рішення (а. с. 11-12).
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Козлової О.В. від 03 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження №16179507 з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року у справі №2-6088/09 (а. с. 13).
Виконання Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року у справі №2-6088/09 здійснювалось державними виконавцями Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві за період з 18 вересня 2009 року до 03 грудня 2015 року.
Таким чином, порядок виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 регулювався приписами ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція).
Згідно з ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.
У ч. 9 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV зазначено, що спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі не сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , стягнуті за рішенням суду. Розмір заборгованості за аліментами ОСОБА_2 за період з 18 вересня 2009 року по 03 грудня 2015 року становить 94865,25 грн, що підтверджується розрахунком від 15 червня 2018, здійсненим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поповою А.О. (а. с. 14).
У матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували існування спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу розміру заборгованості відповідача за аліментами.
03 грудня 2015 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №16179507 у зв'язку з закінченням строку їх стягнення (досягнення дитиною повноліття).
Проте, виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження №16179507, державний виконавець не звернув увагу на положення п. п. 7.21, 7.22 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції, чинній на час закінчення виконавчого провадження), якими передбачено, що державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.
Зважаючи на те, що станом на 03 грудня 2015 року заборгованості за аліментами ОСОБА_2 складала 94865,25 грн, державний виконавець не вправі був закінчувати виконавче провадження №16179507, а повинен продовжити його здійснення до повного стягнення з боржника заборгованості за аліментами.
Оскільки вимога про стягнення аліментів з ОСОБА_2 вирішена шляхом ухвалення судового рішення, то повторне стягнення аліментів, якими є і заборгованість з їх сплати, не допускається.
Отже, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_2 за аліментами у виконавчому провадженні №16179507 підлягає стягненню в порядку виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року у справі №2-6088/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, а не шляхом ухвалення нового рішення.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за аліментами.
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
E = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) +……….(An х 1% х Qn), де:
E - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (такий механізм нарахування пені наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц; постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №646/165/16-ц, від 19 вересня 2018 року у справі №695/2808/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі №239/306/17 від 05 грудня 2018 року у справі №372/264/15-ц.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що заборгованість зі сплати аліментів за певний місяць виникає у перший день місяця, який є наступним за цим місяцем (наприклад, якщо аліменти не були сплачені за липень 2018 року, заборгованість з їх виплати виникає з 01 серпня 2018 року).
Позивачем ОСОБА_1 заявлено до стягнення пеню за прострочення сплати аліментів за період з 18 вересня 2009 року по 03 грудня 2015 року у сумі 28153,87 грн. Розрахунок пені здійснено позивачем неправильно.
Так, пеня за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів за період з 18 вересня 2009 року по 31 грудня 2015 року включно становить: 962037,61 грн (812,50 грн х 1% х 2282) + (806,00 грн х 1% х 2251) + (788,50 грн х 1% х 2221) + (921,00 грн х 1% х 2190) + (742,50 грн х 1% х 2159) + (755,50 грн х 1% х 2131) + (842,00 грн х 1% х 2100) + (812,75 грн х 1% х 2070) + (823,25 грн х 1% х 2039) + (897,75 грн х 1% х 2009) + (895,00 грн х 1% х 1978) + (857,75 грн х 1% х 1947) + (871,75 грн х 1% х 1917) + (883,50 грн х 1% х 1886) + (904,25 грн х 1% х 1856) + (1043,50 грн х 1% х 1825) + (1140,25 грн х 1% х 1794) + (1172,00 грн х 1% х 1766) + (1249,50 грн х 1% х 1735) + (1249,75 грн х 1% х 1705) + (1253,25 грн х 1% х 1674) + (1276,75 грн х 1% х 1644) + (1309,50 грн х 1% х 1613) + (1258,75 грн х 1% х 1582) + (1241,75 грн х 1% х 1552) + (1260,00 грн х 1% х 1521) + (1255,50 грн х 1% х 1491) + (1404,50 грн х 1% х 1460) + (1195,75 грн х 1% х 1429) + (1244,25 грн х 1% х 1400) + (1328,25 грн х 1% х 1369) + (1345,50 грн х 1% х 1339) + (1318,00 грн х 1% х 1308) + (1157,00 грн х 1% х 1278) + (1175,00 грн х 1% х 1247) + (1142,75 грн х 1% х 1216) + (1148,00 грн х 1% х 1186) + (1172,00 грн х 1% х 1155) + (1172,00 грн х 1% х 1125) + (1342 грн х 1% х 1094) + (1140,25 грн х 1% х 1063) + (1172,00 грн х 1% х 1035) + (1249,50 грн х 1% х 1004) + (1249,75 грн х 1% х 974) + (1253,25 грн х 1% х 943) + (1276,75 грн х 1% х 913) + (1309,50 грн х 1% х 882) + (1258,75 грн х 1% х 851) + (1241,75грн х 1% х 821) + (1260,00 грн х 1% х 790) + (1255,50 грн х 1% х 760) + (1404,50 грн х 1% х 729) + (1195,75 грн х 1% х 698) + (1244,25 грн х 1% х 670) + (1328,25 грн х 1% х 639) + (1345,50 грн х 1% х 609) + (1318,00 грн х 1% х 578) + (1356,25 грн х 1% х 548) + (1409,75 грн х 1% х 517) + (1331,75 грн х 1% х 486) + (1340,50 грн х 1% х 456) + (1356,75 грн х 1% х 425) + (1373,50 грн х 1% х 395) + (1603,50 грн х 1% х 364) + (1346,25 грн х 1% х 333) + (1524,75 грн х 1% х 305) + (1579,00 грн х 1% х 274) + (1664,00 грн х 1% х 244) + (1582,75 грн х 1% х 213) + (1694,75 грн х 1% х 183) + (1725,00 грн х 1% х 152) + (1652,25 грн х 1% х 121) + (1692,50 грн х 1% х 91) + (1765,75 грн х 1% х 60) + (1772,25 грн х 1% х 30) + (2121,50 грн х 1% х 0) = 962037,61 грн
Оскільки сума пені за положеннями ч. 1 ст. 196 СК України не може перевищувати 100% заборгованості за аліментами, пеня за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів не може бути більшою 94865,25 грн.
ОСОБА_1 заявлено до стягнення пеню за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів у сумі 28153,87 грн, а отже, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства саме така сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий; місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 28153 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят три) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий; місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст рішення виготовлено 17 березня 2020 року