Справа №:755/20159/14-ц
"05" грудня 2019 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі: Головуючого судді - САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», приватний виконавець Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду зі спільною заявою про визнання виконавчого листа №755/20159/14-ц, виданого 10 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2014 року по справі № 1267/13 за позовом ПАТ «УКРСОЦБАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , таким, що не підлягає виконанню.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали заяви та долучені до неї додатки, оцінивши наведені заявником підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
31 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №050АІ1012 731001 на купівлю автотранспортних засобів, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 163 200,00 грн. зі строком погашення кредиту - до 30 липня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 31 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №050АІ10120731001-ПОР1.
10 квітня 2014 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації український банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. ухвалене рішення по справі № 1267/13 про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору на загальну суму 166 673,65 грн.
02 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2014 року по справі № 1267/14 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» заборгованість в розмірі 166 673,65 грн., витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 2 066,74 грн.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Загальні положення про банкрутство фізичної особи регулюються нормами статті 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
Так, частинами першою - третьою статті 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.
Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.
3. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.
Заяву про порушення справи про банкрутство фізичної особи можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.
21 серпня 2014 року Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №902/1160/14 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
04 грудня 2014 року Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 221 067,69 грн. - перша черга задоволення.
09 вересня 2015 року Товарною біржою «Подільський контракт» було реалізовано заставне майно Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», а саме - транспортний засіб легковий автомобіль «Honda Civic 1,8І», д.н.з. НОМЕР_1 , (протокол аукціону № 023/15 від 09 вересня 2015 року, ціна продажу - 172 711,00 грн.).
29 жовтня 2015 року, відповідно з банківської виписки за період 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року, з банківського рахунка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2 /UAH на рахунок ПАТ «УКРСОЦБАНК» перераховано кошти в сумі 138 842,53 грн.
Відповідно до частини п'ятої статі 91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- строки виконання зобов'язань фізичної особи вважаються такими, що настали;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями фізичної особи, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;
- припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Виходячи з положень частини третьої та четвертої статі 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом третім частини третьої цієї статті.
Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого частиною восьмою статті 91 цього Закону, задовольняються в останню чергу.
Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство фізичної особи відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Звільнення фізичної особи від зобов'язань, передбачених абзацами першим і другим частини третьої цієї статті, не допускається у разі, якщо судовим рішенням, що набрав законної сили, боржник притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з банкрутством, умисне або фіктивне банкрутство, якщо такі правопорушення вчинені у справі про банкрутство.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно боржника ФОП ОСОБА_1 , включено до реєстру відомості про припинення його як ФОП дата запису - 22 грудня 2018 року (номер запису 21470120010000684).
Таким чином, відповідно до ч.3 ст. 92 вищезазначеного Закону передбачено, що фізична особа звільняється від подальшого виконання усіх вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, за винятком вимог особистого характеру.
Відповідно ч.1 та ч.2 ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Як з'ясовано судом, на даний час в провадженні приватного виконавця Турського О.В. перебуває виконавче провадження № 59391229 щодо примусового виконання виконавчого листа №755/20159/14-ц, виданого 10 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2014 року по справі № 1267/14 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» заборгованість в розмірі 166 673,65 грн., витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 2 066,74 грн., в частині боржника ОСОБА_1 .
24 червня 2019 року приватний виконавець Турський Олександр Віталійович виніс постанову про арешт коштів боржника в межах процедури ВП № 59391229 щодо примусового виконання виконавчого листа №755/20159/14-ц, виданого 10 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва, постановив накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, що належать боржнику ОСОБА_1 у розмірі 188 988,89 грн.
02 липня 2019 року приватний виконавець Турський Олександр Віталійович виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 59391229, на підставі виконавчого листа №755/20159/14-ц, виданого 10 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва, постановив звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінбудмережа» у розмірі 20 % від суми доходу до виплату загальної суми боргу у розмірі 188 988,89 року.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України, норми якої передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
За встановлених обставин, суд вважає доведеним той факт, що в межах процедури провадження у справі про банкрутство боржником ОСОБА_1 (Позичальник) виконанні зобов'язання перед кредитором - ПАТ «Укрсоцбанк» щодо погашення заборгованості за Договором кредиту №050АІ1012 731001 на купівлю автотранспортних засобів від 31 липня 2012 року, за рахунок коштів отриманих від реалізації транспортного засобу, в силу норм чинного законодавства фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, що дає підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню «з інших причин», передбачених законом, а саме в силу імперативних приписів частини третьої статі 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Разом з тим, при зверненні до суду заявником ОСОБА_2 не надано доказів, які мали підтвердити пред'явлення стягувачем ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчого листа щодо примусового виконання рішення суду в частині безпосередньо боржника ОСОБА_3 , оскільки виконання рішення суду відносно солідарних боржників, передбачає видачу окремого виконавчого документа щодо кожного боржника та їх самостійне виконання з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню за відсутності обґрунтованих підстави для розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає вимоканню.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», приватний виконавець Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню в частині вимог, які пред'явлено боржником в процедурі виконавчого провадження - ОСОБА_1 , в іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 354, 431, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», приватний виконавець Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовільнити частково.
Визнати виконавчий лист №755/20159/14-ц, виданий 10 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва на виконання рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2014 року по справі № 1267/13 за позовом ПАТ «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» заборгованості по договору кредиту в сумі 166 673,65 гривні та третейський збір у сумі 2 066,74 гривні, таким, що не підлягає виконанню, в частині вимог, які пред'явлено до боржника ОСОБА_1 .
В іншій частині вимоги, які викладені у заяві, не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.