Справа №:755/4160/20
"17" березня 2020 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті особи,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV цього Кодексу.
За п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1)який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2)причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3)докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Як роз'яснено в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського станув реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, а також вказати вірну заінтересовану особу - орган РАЦСу.
Заявником до заяви про встановлення факту смерті особи не додано: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, також не долучено інші документи, які достовірно підтверджують факт смерті фізичної особи (дату та місце смерті), відсутність цих доказів унеможливлює встановити юридичного факту про встановлення смерті особи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подану без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом 5 днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення даної заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Разом з цим суд роз'яснює, що, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За наведених обставин та у відповідності до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України, подану до суду заяву необхідно залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті особи,- залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання заявником ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.