Провадження № 2/754/723/20
Справа № 754/5007/19
Іменем України
18 березня 2020 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до Господарського суду м.Києва по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про визнання недійсним договору позики, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.
До суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до Господарського суду м. Києва, оскільки ухвалою господарського суду від 02.03.2020 року у справі № 910/787/20 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Судом одночасно поставлено питання про закриття провадження у справі, оскільки, з врахуванням відкритої справи про банкрутство відповідача, такий спір повинен розглядатись за правилами господарського судочинства, а не за правилами цивільного судочинства.
Представник позивача Руденко В.Б. щодо задоволення заяви представника відповідача про передачу справи на розгляд до господарського суду заперечив, а також заперечував проти закриття провадження у справі.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та її представника.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до господарського суду та про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.
Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
За змістом статті 19 ЦПК України, під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 19 цього Кодексу визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство,у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2020 року у справі № 910/787/20 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК України.
Водночас, ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
З аналізу положень ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що положення ч. 3 ст. 7 цього Кодексу стосується тих справ, які перебувають на розгляді в різних господарських судах, а не судах цивільної юрисдикції.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Отже, ЦПК України передбачено лише можливість передачі справи іншому суду у зв'язку з її непідсудністю, а не у зв'язку з її юрисдикцією іншому суду.
У зв'язку з наведеним, заява представника відповідача Григоренка Ю.С . про передачу справи на розгляд до Господарського суду м. Києва задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що вказана справа на підставі п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає розгляду лише в порядку господарського судочинства, то відповідно до положень п. 1 ч 1 ст. 255 ЦПК України провадження у даній справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений позивачем підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 142, 206, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до Господарського суду м.Києва - відмовити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про визнання недійсним договору позики - закрити.
Повернути ОСОБА_4 з державного бюдженту 768 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову в Шулявському відділенні Київського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» за квитанцією №0.0.1314092165.2 від 02.04.2019 року за реквізитами: Отримувач коштів: УК у Деснянському районі м.Києва/22030101, кредит рахунку 31213206026004, код банку отримувача 37984978, МФО отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 березня 2020 року.
Суддя: