Номер провадження 2/754/1971/20
Справа №754/10466/19
Іменем України
17 березня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової В.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 22.07.2019 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Позивачем на виконання ухвали суду у встановлені суддею строки, було усунуто зазначені судом недоліки.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 12.08.2019 було відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.02.2020 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надіслала заяву на електронну адресу суду про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засіданні не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
Згідно вимог ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною третьою статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
До суду від відповідача будь-яких клопотань щодо перенесення розгляду справи, відомостей щодо поважності причин неявки в судове засідання, а також відзиву на позов - не надходило.
Враховуючи те, що у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі, пор що в свою чергу не заперечувала позивач.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між сторонами 01.09.2012 було укладено шлюб, що зареєстрований Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області (а/з №386), що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб (а.с.14).
Сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як свідчать матеріали справи, сторони не підтримують подружніх відносин та проживають окремо один від одного, припинили ведення спільного господарства з січня 2015 року.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів позивача, тому є всі наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ст.ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.24, 110-112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 263, 265, 273, 280-284, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 01.09.2012 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області (а/з №386) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст судового рішення складено 17.03.2020.
Суддя: