Номер провадження 2/754/3023/20 Справа №754/16602/19
Іменем України
27 лютого 2020 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Раєвського П.А.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» - (далі по тесту позивач, АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послу, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 19.04.2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання Банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом Банка про їх затвердження.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.5. та п. 2.1.1.2.6. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.7.5 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті + 5% від суми позову.
Відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 14.08.2019 року становить 11710,06 грн. та складається з наступного:
-6145,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-6145,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-342,44 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам;
-0,00 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
-0,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
-533,81 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, відповідно до поданого позову у разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення по справі.
Відповідач - ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення процесуальних документів за вказаною позивачем адресою, яка є місцем його реєстрації, при цьому конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся на адресу суду з відміткою поштової установи «За закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо адреси сторони судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно ч. 10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями частини 4 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи викладені вище обставини та думку представника позивача, Деснянським районним судом м. Києва 27.02.2020 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послу, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 19.04.2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання Банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом Банка про їх затвердження.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.5. та п. 2.1.1.2.6. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.7.5 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті + 5% від суми позову.
Як вбачається з матеріалів позову, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 14.08.2019 року становить 11710,06 грн. та складається з наступного:
-6145,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-6145,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-342,44 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам;
-0,00 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
-0,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
-533,81 грн. - штраф (процентна складова).
Разом з тим, на підтвердження існуючої заборгованості представником позивача подано до суду розрахунок заборгованості за договором №б/н від 19.04.2018 року, що укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 14.08.2019 року, з якого вбачається, що заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту становить суму 4188,28 грн., в той час як з позовної заяви вбачається, що у відповідача наявна заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 6145,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши подані позивачем документи в якості доказів, суд дійшов до висновку про те, що ним не надано доказів правильності нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту саме в сумі 6145,53 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та умовами кредитного договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного Договору не виконує, кошти за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та відповідно з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.04.2018 року у розмірі 7521,78 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6145,53 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 342,44 грн., штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентної складової) у розмірі 533,81 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 76-81, 128, 130, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України а також ст.ст. 525, 526, 536, 611, 612, 625, 628, 629, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.04.2018 року у розмірі 7521,78 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Сторони по справі:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО №305299;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н.Г. Таран