2/754/542/20
Справа № 755/13128/18
Іменем України
18 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Стець Б.В.
за участі представника відповідача - Пляшечник В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2018 року цивільну справу №755/13128/18 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2018 року справа №755/13128/18 розподілена судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року прийнято до розгляду справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання по справі.
08 серпня 2019 року представник ОСББ «Р.Окіпної 10б», адвоката Штундера Я.Г. про заміну позивача у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на ОСББ «Р.Окіпної 10б», мотивуючи тим, що 15.01.2019 року між ОСББ «Веста-10» в особі голови правління Амонс А.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено Договір №1 про відступлення права вимоги (цесії). 03.04.2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСББ «Р.Окіпної 10б», в особі голови правління Цветкова Андрія Володимировича, який діє на підставі Статуту, з другої було укладено Договір №2 відступлення права вимоги.
В судовому засіданні 18.02.2020 року представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви про заміну сторони позивача, посилаючись на відсутність правових підстав. Крім того, просила позов залишити без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача.
В судове засідання по вирішенню питання про заміну сторони позивача, призначене на 30 вересня 2019 року представник ОСББ «Р.Окіпної 10б» та представник ОСББ «Веста-10» не з'явились, розгляд справи було відкладено на 18 жовтня 2019 року.
18 жовтня 2019 року представникомОСББ «Р.Окіпної 10б», адвокатом Штундером Я.Г. через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва подано додаткові пояснення до заяви про заміну позивача.
В судове засідання, призначене на 18 жовтня 2019 року представник ОСББ «Р.Окіпної 10б» та представник ОСББ «Веста-10» не з'явились, в справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 оголошено перерву для надання можливості ознайомитись з додатковими письмовими поясненнями до 30 жовтня 2019 року.
30 жовтня 2019 року справа знята з розгляду, у зв'язку з перебуванням Головуючого судді на лікарняному. Розгляд призначено на 24 грудня 2019 року на 16 год. 00 хв.
24 грудня 2019 року представником ОСББ «Р.Окіпної 10б», адвокатом Штундером Я.Г. через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника ОСББ «Р.Окіпної 10б» в іншому судовому засіданні - доказів суду не подано.
В судове засідання, призначене на 24 грудня 2019 року сторони не з'явились, розгляд справи призначено на 18 лютого 2020 року на 11 год. 00 хв.
20 листопада 2019 року представникомОСББ «Р.Окіпної 10б», адвокатом Штундером Я.Г. через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва подано додаткові пояснення до заяви про заміну позивача.
18 лютого 2020 року представник ОСББ «Р.Окіпної 10б» та представник позивача ОСББ «Веста-10» в судове засідання не з'явились. Про розгляд справи повідомлено своєчасно та належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0222514451520 №0222515451512, які містяться в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну сторони позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1ст. 516ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст.512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов'язання на боці кредитора.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року, визнано протиправними дії Головного управління юстиції у м. Києві та Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про проведення державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста 10» від 05 квітня 2016 року №10671020000024010. Зобов'язано Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 05 квітня 2016 року №10671020000024010 про проведення державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста 10».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року - залишено без змін.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.02.2019 року внесено запис №10679990001024010 про скасування реєстраційної дії державна реєстрація юридичної особи ОСББ «Веста 10» за судовим рішенням на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 року №826/8212/18, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 №826/8212/18.
Таким чином, судом встановлено, що реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста 10» скасовано.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 7 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Згідно положень ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення.
Суд у сукупності оцінюючи викладені докази та правові норми дійшов висновку, що заява по заміну сторони у справі не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, як встановлено ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частина 1ст. 223 ЦПК України передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміст цієї норми закону свідчить про те, що вона є загальною відносно інших частин вказаної статті, де передбачені інші наслідки нез'явлення учасників справи.
Так, згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведена норма закону передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності позивача або його представника тільки за умови, якщо від нього надійшла відповідна заява, та подання цієї заяви не перешкоджає розгляду справи по суті за відсутності позивача чи його представника.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав передбачає його зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк, та покладає на нього обов'язок добросовісно користуватись своїми правами.
В судові засідання, 28.01.2019 року о 15 год. 30 хв., 18.03.2019 року о 10 год. 00 хв., 18.06.2019 року о 10 год. 00 хв., 08.08.2019 року о 16 год. 30 хв., 30.09.2019 року о 12 год. 00 хв., 18.10.2019 року о 14 год. 30 хв., 30.10.2019 року о 14 год. 00 хв., 24.12.2019 року о 16 год. 00 хв. та 18.02.2020 року об 11 год. 00 хв. сторона позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» не з'являлась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, що стверджується матеріалами цивільної справи. Причини неявки суду не повідомлено, клопотань про розгляд справи у їх відсутність суду не направили.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
А також, суд вважає за необхідне вказати на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. (Рішення ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р.).
Крім того, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.
Приписами ст. 210 ЦПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд розцінює неявку сторони позивача у судові засідання як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.
Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк. Неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки сторона позивача жодного разу не надала пояснення щодо свого позову.
Враховуючи наведене, та те що, від позивача, її представника не надійшла заява про розгляд за їх відсутності, дослідження обставин справи є неможливим без участі позивача, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду, при цьому суд враховує те, що причини неявки позивача тричі поспіль до суду процесуального правового значення не мають. Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-24063 ск15.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Окрім цього суд враховує, що позивачем жодного разу не представлено доказів поважності його не прибуття до суду, що в свою чергу також призводить до затягування розумних строків розгляду справи.
Отже, враховуючи, що позивач не з'явився до суду тричі поспіль, що підтверджується матеріалами справи, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, і їх неявка перешкоджає вирішенню спору, то суд дійшов висновку, що подальше відкладення судового засідання призведе до затягування прийняття рішення у розумні строки та суттєво вплине на дотримання судом процесуальних строків.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь яких заяв і доказів на підтвердження підстав неявки, відповідно яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 55,223, 257, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволені заяви про заміну сторони позивача в цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення,
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: