ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/18323/19
провадження № 2-а/753/75/20
"12" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Каліушка Ф.А.
при секретарі - Расуловій А.А.
за участю сторін: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Капрала поліції 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Панасюк Евгенії Робертівни про скасування постанови -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Капрала поліції 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Панасюк Евгенії Робертівни (далі - відповідач, Панасюк Е.Р. ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що відповідач будучи суб'єктом владних повноважень неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., про що виніс відповідну постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі - постанова). Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач 07.09.2019 року керуючи транспортним засобом проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України. Позивач дану обставину не визнає, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови.
В судове засідання представник позивача не з'явився, до початку розгляду справи надав клопотання про розгляд справи в його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, при цьому направив відзив на адміністративний позов, у якому вважав викладені у позовній заяві твердження позивача хибними та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Також до відзиву додано диск з відеозаписом події з нагрудної камери відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07 вересня 2019 року серії ЕАВ №1496459, 07.09.2019 року о 11.17 годині позивач керуючи транспортним засобом по вул. Вишгородська в м. Києві проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З даним правопорушення позивач не погоджується, оскільки ПДР не порушував і жодних доказів вчинення ним порушення ПДР зазначеного в постанові поліцейського не вказано, не досліджено обставини справи в сукупності. Окрім того, відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, позбавив позивача можливості скористатися передбаченими ст. 268 КУпАП правами, а також порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений стст. 278, 279 КУпАП.
Позивач вважає, що його незаконно притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення, якого він не вчиняв.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП при порушенні, зокрема, проїзду на заборонний сигнал світлофора, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення проїзду на заборонний сигнал світлофора.
А згідно з п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими документами.
Тобто, КУпАП зобов'язує суб'єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.
Судами встановлено, що позивач заперечуючи факт вчинення ним вищезазначеного правопорушення у позовній заяві зазначив, що перехрестя він почав перетинати на зелений миготливий сигнал світлофора, але коли він знаходився на самому перехресті, засвітився жовтий сигнал світлофора, тому він продовжив рух по перехрестю, що не суперечить положенням пункту 8.11 ПДР.
Однак, з відеозапису, наданого відповідачем та дослідженого судом, встановлено, що він фіксує момент проїзду перехрестя автомобілем позивача і що останній здійснюючи рух даним перехрестям проїхав його саме на зелений сигнал світлофора, що відповідає вимогам п. 8.7.3 ПДР України.
Таким чином, наданим відповідачем відеозаписом події спростовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, а відтак є підстави стверджувати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожню зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1496459 від 07.09.2019 року винесена незаконно, що в свою чергу призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Такі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010р.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, суд вважає, що з боку ОСОБА_1 порушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, не вбачається, оскільки будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених в постанові відповідачем не надано та спростовано наданим відеозаписом з нагрудної камери відповідача, а тому в діях позивача відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1496459 від 07.09.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись стст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Капрала поліції 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Панасюк Евгенії Робертівни про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову Капрала поліції 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Панасюк Евгенії Робертівни у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАВ №1496459 від 07 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн.
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення або з дня отримання повного тексту рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.