ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7525/19
провадження № 2/753/5437/19
"19" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
третя особа - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру стягуваних аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення,
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
У квітні 2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2015 на користь ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач) на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з 1/2 частини до 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу).
Позов обґрунтований такими обставинами. За вимогами сімейного законодавства на двох дітей безспірно може стягуватись 1/3 частина заробітку (доходу) платника аліментів. Діти сторін фізично здорові, не мають ні вад розвитку, ні хронічних захворювань, які б потребували додаткових витрат на їх утримання і, як наслідок, стягнення аліментів у збільшеному розмірі. Позивач не заперечує, що він повинен утримувати своїх дітей, і таке утримання він надавав і надає, але не має змоги бачитись з синами, оскільки в цьому йому перешкоджає відповідач. З березня 2019 р. позивач працює на посаді менеджера з місячною заробітною платою в розмірі 4 173 грн. Отже матеріальне становище позивача значно погіршилось, він є найманим працівником, а тому він просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів.
Відповідач ОСОБА_3 не визнала вимоги первісного позову та пред'явила до ОСОБА_1 зустрічний позов про збільшення розміру аліментних зобов'язань на утримання двох дітей та зміну способу їх стягнення - просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 грн. на кожну дитину.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальний стан позивача значно покращився, натомість витрати відповідача на утримання дітей вагомо збільшилися в порівнянні з 2015 роком. Відповідачу відомо, що позивач працевлаштований на першому телебаченні Закарпаття, що ведеться угорською мовою, він є автором та шеф-кухарем передачі « Карпатське кулінарне шоу», де ним створюється щомісячно щонайменше дві передачі. Також позивач працює у ФОП ОСОБА_7 в ресторані «Угорський дім», що знаходиться в центрі Києва. До того ж позивач постійно подорожує як Україною, так і за кордон, що свідчить про наявність у нього високих прибутків. Важливим також є той факт, що позивач жодного разу не сплатив стягнуті рішенням суду аліменти, у зв'язку з чим до поліції було подано заяву про вчинення ним злочинів. Станом на сьогодні відповідач щомісяця витрачає на утримання двох дітей 71 900 грн., що включає щомісячний платіж за навчання у школі в розмірі 16 500 грн. на одну дитину, відвідування ОСОБА_6 секції футболу, а ОСОБА_5 - музичної школи, оплату факультативних занять у школі та додаткового розвитку дітей, витрати на харчування, медичне обслуговування та стоматологію, на придбання одягу та оплату послуг няні. З часу винесення судом рішення про стягнення аліментів значно зросли витрати на комунальні послуги, в рази зросла вартість продуктів харчування, одягу, взуття, інших речей, також подорожчала вартість навчання. Також мати додатково витрачає кошти на таборування дітей, поїздки за кордон, дозвілля та сезонний одяг, проте батько не приймає участі у цих витратах
На обґрунтування заперечень проти вимог зустрічного позову позивач зазначив, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів заявленого розміру витрат на утримання дітей. Вказав також, що відповідач разом чоловіком є засновниками приватних навчальних закладів, у яких навчаються діти, а чоловік ще є і їх директором, а відтак відповідач взагалі не оплачує навчання синів у цих навчальних закладах. Є безпідставним і твердження щодо оплати послуг няні, оскільки відповідного договору не надано та не доведено необхідність няні для дітей віком 14 та 7 років.
Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві свого представника до суду не направив, пояснень щодо первісного та зустрічного позову не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.
Ухвалою від 12.06.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) на 12.09.2019.
11.09.2019 Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надав копії матеріалів виконавчих проваджень.
12.09.2019 в судовому засіданні представник відповідача подала зустрічний позов.
12.09.2019 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, замінив засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 28.10.2019.
28.10.2019 в підготовчому засіданні представник позивача надала відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про витребування доказів, представник відповідача подала клопотання про витребування доказів.
28.10.2019 суд прийняв відзив на зустрічну позовну заяву, задовольнив клопотання представника відповідача про витребування інформації про доходи позивача, в решті клопотань відмовив, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.12.2019.
06.12.2019 у зв'язку з ненаданням витребуваних доказів суд відклав розгляд справи на 19.12.2019.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками двох малолітніх дітей - синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19.05.2015 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання кожного з дітей в розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше 30 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.03.2015, до повноліття дітей.
З матеріалів виконавчих проваджень № 50624721 та № 50624957 вбачається, що видані за даним рішенням суду виконавчі листи були пред'явлені до виконання у березні 2016 р., однак рішення суду боржником добровільно не виконується, за зазначеною у виконавчих листах адресою він не мешкає, за викликами до державного виконавця не з'являється, інформацію про місце роботи та майновий стан не надав, а тому державним виконавцем вживався комплекс заходів, спрямованих на його примусове виконання, зокрема, розшукувалось майно та кошти боржника, боржника було обмежено у праві: керування транспортними засобами, полювання, користування зброєю, виїзду за межі України; на боржника накладався штраф.
У липні 2019 р. державним виконавцем було отримано відомості про те, що ОСОБА_1 отримує доходи від ФОП ОСОБА_10 , у зв'язку з чим у виконавчому провадженні про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 було звернуто стягнення на доходи боржника та направлено виконавчий лист для виконання за місцем роботи боржника з вказівкою здійснювати відрахування в розмірі 50% його доходу (25% - поточне стягнення, 25% - стягнення заборгованості).
Згідно з даними виконавчих проваджень жодних сум аліментів від ОСОБА_1 не надходило і станом на 01.08.2019 він має заборгованість зі сплати аліментів на обох дітей в загальному розмірі 280 122,46 грн.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття (ст. 51 Конституції України) та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (далі - СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже за змістом цієї правової норми умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
Зазначені обставини визначені у ст. 182 Сімейного кодексу України. Такими обставинами є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів, суд виходив з того, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і жодних заперечень проти позову не надав, водночас він є приватним підприємцем і у змозі сплачувати на утримання дітей Ѕ частину свого доходу.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів суттєво погіршилось його матеріальне становище, на підтвердження чого надав довідку, відповідно до якої розмір його щомісячної заробітної плати на посаді менеджера у ФОП ОСОБА_10 становить 4 173 грн.
Водночас згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків сукупний дохід позивача за період з 01.01.2018 по 30.09.2019 склав 333 530,73 грн., а відтак за вказаний період його середньомісячний дохід становив 27 794,23 грн.
До того ж наведені відповідачем та підтверджені скрін-шотами зі сторінки позивача в соціальній мережі Фейсбук та не спростовані позивачем обставини, а саме те, що він є тележурналістом, автором та ведучим кулінарної телепрограми, неодноразово здійснював подорожі за кордон з туристичною метою, дають підстави вважати, що позивач має дохід, достатній для забезпечення його способу життя і підтримання досить високого соціального статусу.
Більше того, в суді позивач пояснив, що має намір придбати дітям квартиру, а в той час, коли відповідач давала йому можливість бачитись з дітьми, він витрачав на дітей приблизно 1 500 євро на рік - відпочивав з ними на Закарпатті та за кордоном, купляв для синів дороге взуття, одяг, подарував дітям Айфони.
Обґрунтовуючи причини несплати присуджених судом аліментів позивач вказав, що буде їх сплачувати, якщо відповідач даватиме йому бачитись з дітьми, але наразі йому вчинюються перешкоди у їх вихованні, однак суд не дає оцінки даній обставині, оскільки вона не є такою, що має правове значення для вирішення цього спору.
Доводи відповідача про те, що позивач ухиляється від сплати аліментів, суд також відхиляє, оскільки вказана обставина не є тією обставиною, з якою закон пов'язує можливість збільшення (зменшення) розміру аліментів та зміну способу їх стягнення.
Доказів наявності у позивача коштовного рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та витрат на придбання такого майна, суду не надано.
За правилом, встановленим ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, водночас рівень матеріальної забезпеченості того з батьків, з яким проживає дитина, не є тим фактором, який в даному випадку повинен враховуватися при вирішенні цієї справи, оскільки відповідач одноособово, без погодження з позивачем і з урахуванням лише своїх фінансових можливостей, приймає рішення щодо необхідних витрат на дітей.
Отже на підставі викладених у заявах по суті справи аргументів і оцінки наданих сторонами доказів та з урахуванням принципу рівності обов'язків батьків щодо утримання дітей і таких загальних засад цивільного законодавства як розумність та справедливість, суд знайшов переконливими доводи обох сторін про наявність підстав для перегляду способу стягнення присуджених судом аліментів та їх розміру.
При визначенні способу стягнення та конкретного розміру аліментів суд ураховує законодавчий припис щодо права отримувача аліментів обирати спосіб їх стягнення та виходить з рівня доходів позивача, підтвердженого належними і допустимими доказами, та фактично визнаного ним в судовому засіданні, у зв'язку з чим вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів в розмірі 5 000 грн. на кожну дитину.
Такий розмір аліментів приблизно відповідатиме 1/3 частині розміру доходу позивача, а відтак у його розпорядженні залишиться 2/3 частини його доходу, що надасть йому можливість сплатити заборгованість за аліментами і брати участь у додаткових витратах на дітей, що передбачено ст. 185 СК України.
ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак враховуючи, що позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для повернення позивачу частини сплаченого ним судового збору та покладає його на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Змінити розмір аліментних зобов'язань ОСОБА_1 на утримання синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначених рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2015 року.
Від дня набрання рішенням законної сили стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання на утримання синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 5 000 гривень, щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: