ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15886/19
провадження № 1-кп/753/691/20
"10" березня 2020 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020010523 від 30.09.2017 р. та № 12019100020004423 від 13.06.2019 р. за звинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на ст. 177 КПК України, якою встановлені ризики, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді “тримання під вартою” відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховується також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. ( п. 60 Рішення Європейського Суду від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом також повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину за ч.2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Крім того, суд враховує, що у виділеному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , з яким ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акту за попередньою змовою групою осіб спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження згідно з висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи було встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв'язку з чим прокурором було оголошено перерву для вирішення питання щодо можливості зміни обвинувачення, у тому числі відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , на більш тяжке, тобто на розбій, а саме злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України.
Крім того, при вирішенні питання щодо доцільності застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що до суду надійшло ще одне кримінальне провадження № 12019100020004423 від 13.06.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Крім того, судом враховується неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження, що виразилась у неявці в судове засідання без поважних причин, та що зумовило необхідність оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_5 .
Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях вказував на необхідність обговорення можливості обрання альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, враховуючи тяжкість та характер інкримінованого обвинуваченому злочину, характеристику особи обвинуваченого, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст.183 КПК України, а також обставини справи та вагомість вищенаведених ризиків, суд вважає неможливим визначити розмір застави при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді “ тримання під вартою”, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд-
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 08 травня 2020 р. включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1