ун. № 289/1841/19
пр. № 2/759/2493/20
19 лютого 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гродського П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33б, 2 під'їзд) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу,
у листопаді 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі у розмірі 14586 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн 15 коп. та судовий збір по справі.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27.03.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відповідача визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.07.2019, крім цього на момент настання ДТП діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АО-0623562 від 20.02.2019 яким був застрахований автомобіль «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті вищезазначеного автомобіль ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості відновлювального ремонту у розмірі 14586 грн 15 коп., а тому на підставі наданих документів та згідно з умовами полісу позивач виплатив потерпілій стороні суму страхового відшкодування у розмірі 14586 грн 15 коп., таким чином ПрАТ «СК «Еталон» виконав у повному обсязі зобов'язання за полісом на підставі чого до нього перейшло право зворотної вимоги.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.01.2020 справу прийнято до свого провадження та одночасно відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи (а.с. 37).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заявлена позивачем до стягнення сума складає 14586 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн 15 коп., що за своїм розміром не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 27.03.2019 ОСОБА_1 в с. Краснобірка на вул. Чернігівська 27.03.2019 о 19 год. 00 хв. керував автомобілем «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав припаркований автомобіль «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , чим завдав останньому матеріальних збитків та порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтю 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.07.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративних правопорушень за ст.ст. 1224, 124 ч. 1 ст. 130 КУпАП на накладено адміністративне стягнення (а.с. 8).
Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент настання страхового випадку діяв поліс обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/АО623562 діючий на 27.03.2019 укладений зі Страховою компанією ПрАТ «СК «Еталон», згідно якого Страхова компанія прийняла на себе ризики щодо автомобіля «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ремонтної калькуляції №14938 від 27.03.2019 загальна сума (після вирахувань) зношення запчастин (НЗС) складає 16586 грн 15 коп. (а.с. 11-13).
Так згідно страхового акту №712-14938 складено розрахунок суми страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_2 , яка складає 14586 грн 15 коп. (а.с. 10).
На підставі розпорядження №09-05/14938 від 03.06.2019 згідно заяви ОСОБА_2 та згідно страхового акту№712-14938 по договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АО-0623562 від 20.02.2019 було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 14586 грн 15 коп. (а.с. 14).
Згідно платіжного доручення №911 від 03.06.2019 позивач виплатив потерпілій особі ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 14586 грн 15 коп. (а.с. 15).
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
21.08.2019 позивач надіслав відповідачу претензію про добровільне погашення регресної заборгованості (а.с. 16, 17).
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно із положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином позивачем доведено, що відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені договором страхування перед позивачем.
За даним договором страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором добровільного страхування наземного транспорту №АО-0623562 від 20.02.2019.
За таких обставин, суд вважає доведеним позивачем завданий йому розмір матеріального збитку, вартість матеріального збитку складає 14586 грн 15 коп.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно п. 3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку регресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1921 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування» постанова Пленуму ВCСУ України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, -
позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33б, 2 під'їзд) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ 20080515) відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 14586 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ 20080515) судовий збір по справі у розмірі 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 19.02.2020.