264/1740/20
2/264/871/2020
17 березня 2020 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пустовойт Т. В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
17 березня 2020 року, разом із позовною заявою до ОСОБА_2 , Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним рішення Маріупольської міської ради про надання у власність земельної ділянки та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій зазначила, що на даний час існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку (кадастровий номер 1412336600:01:014:0977), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , оскільки відповідач має намір реалізувати спірне майно, оголошення про продаж будівлі із спірною земельною ділянкою розміщено в інтернеті.
У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Згідно наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №203894078 від 12.03.2020 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2004 року, посвідченого держаним нотаріусом Третьої маріупольської державної нотаріальної контори за реєстраційним №1-1846, належить будинок АДРЕСА_1 (житловою площею 33,8 кв.м., реєстраційний номер майна: 5319851) та земельна ділянка за тією ж адресою (загальною площею 0,06 га, реєстраційний номер майна: 686535914123, кадастровий номер 1412336600:01:014:0977).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на викладене, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суддя приходить до висновку про необхідність забезпечення позову, так як вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 435 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 1412336600:01:014:0977), що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольської міської ради для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: Т. В. Пустовойт