18.03.2020
Справа № 522/4361/20
Провадження № 2о/522/214/20
18 березня 2020 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням - судді Кічмаренко С.М.,
за участю секретаря судового засідання: Десятник Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
Заявник 16.03.2020 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою та просив видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на неї обов'язків:
- покласти на ОСОБА_2 обов'язки усунути будь-які перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності.
В обґрунтування заяви вказано, що з листопада 2015 року ОСОБА_2 перешкоджає йому у праві користування та розпорядження вказаною вище квартирою, яка є спільною сумісною власністю.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2020 провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду на 18.03.2020 року.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з'явилася, про слухання справи сповіщалася належним чином, її неявка не перешкоджає розгляду справи.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вислухавши пояснення заявника, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 19.07.2008 зареєстрували шлюб, про що Першим відділом реєстрації атків цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси було зроблено запис № 375 від 19.07.2008.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2017 шлюб, зареєстрований 19.07.2008 Першим відділом реєстрації атків цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 375, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.
Згідно свідоцтва про право власності від 18.05.2015 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за зазначеною вище адресою.
Згідно наданих суду копій матеріалів ЖЄО № 3211 від 28.03.2016, № 4464 від 30.04.2016, № 5461 від 24.05.2016 ОСОБА_1 звертався до Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області із заявами про те, що його дружина ОСОБА_2 змінила в квартирі замки та не впускає його до квартири.
За результатами вказаних перевірок було встановлено, що із вказаних ОСОБА_1 обставин вбачаються цивільно-правові відносини, у зв'язку з чим йому було рекомендовано звернутися до суду.
Оцінюючи надані заявником докази, судом не вбачається ознак домашнього насильства.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Пунктом 7 частини 1 вказаної статті визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Пунктом 9 частини 1 вказаної статті визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з частиною 3 статті 26 вищевказаного Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Отже, необхідною правовою підставою для застосування щодо особи обмежувального припису є вчинення цією особою домашнього насильства та наявність достатніх ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.
Згідно ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана:
1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Зазначений перелік підстав для звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Обставини на які посилається ОСОБА_1 в своїй заяві про видачу обмежувального припису не ґрунтуються на вимогах ст. 350-2 ЦПК України та не можуть бути підставою для задоволення заяви.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає заявлені вимоги не обґрунтованими, тому вважає за можливе у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 263-265, 294, 350-6, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - відмовити.
Апеляцінйна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С.М.Кічмаренко