справа № 947/5197/20
провадження № 3/947/1841/20
18.03.2020 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії АПР18№414529 від 04.03.2020, складеним ст. ДОП СП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області майором поліції Брущнецьким І.І. щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України,
ОСОБА_1 17.02.2020 близько 19:00 години, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт відносно ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, штовхався та кидався в бійку, на зауваження не реагував.
ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Розгляд справи проведено за відсутності її учасників за наявними у справі матеріалами, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» про введення з 12 березня 2020 року карантину, рекомендацій Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо утримання від участі в судових засіданнях особисто учасників процесу, введення особливого режиму у м. Одеса та рішення зборів суддів Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2020 року.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює.
Винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , рапортом тощо.
Оскільки ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці та вчиняв інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника враховується характер правопорушення, данні про особу винного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, на підставі якої піддати його штрафові в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення статті 308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Літвінова І. А.