18.03.2020
Справа № 497/1881/19
Провадження № 2/497/159/20
заочне
18.03.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши за відсутністю сторін заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу,
12.12.2019р. представник Державної екологічної інспекції в Одеській області звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідачів суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у виді збитків, спричинених державі Україна в сумі 10045,15 грн., а також судовий збір 1921 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі 25.07.2018 року здійснив самовільну порубку дерева без лісорубного квитка на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, за що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65-1 КУпАП у виді адміністративного стягнення - штрафу.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, стверджуючи, що у добровільному порядку сума збитків відповідачем не відшкодована.
Відповідачі, що повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, - до суду не з'явилися, не надали суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову.
Представник позивача надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив суд розглянути справу за його відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Судом обґрунтовано ухвалено, що справа підлягає розгляду у заочному порядку.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги - підлягають задоволення - за наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, 24.07.2018 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили самовільну порубку п'яти дерев (горіх - діаметром 22см., горіх - діаметром 23см., горіх - діаметром 18см., лох сріблястий - діаметром 31см. та лох сріблястий - діаметром 13см) на землях Криничненської сільської ради Болградського району зе межами населеного пункту без наявності лісорубного квітка. Даний факт зафіксовано у протоколах про адмінправопорушення від 25.07.2018 року за № Г-000046 та за №Г-000042, що був складений громадським інспектором з охорони довкілля ОСОБА_3 (а.с.9,11).
Державною екологічною інспекцією в Одеській області відповідачів було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65-1 КУпАП (знищення та пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень) у виді адміністративного стягнення - штрафу, що підтверджується постановами про накладення адміністративного стягнення від 25.07.2018 року №000625 та за №000626, що були ухвалені громадським інспектором з охорони довкілля ОСОБА_3 , згідно яких відповідачі визнані винними та на них накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. на кожного (а.с.10,12).
Внаслідок незаконної порубки дерев, діями відповідача державі було завдано шкоду на загальну суму 410045,15грн., яка була розрахована на підставі «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року за № 665, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.8).
Позивач звертався до відповідача з претензією №77 від 01.08.2018 року про необхідність добровільного відшкодування суми збитку, спричиненого державі, який утворився внаслідок здійснення відповідачем вищезазначеного правопорушення, додавши додаток з розрахунком державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_4 , згідно якого сума збитку становить 10045,15грн. (а.с.7), але, станом на грудень 2019 року відповідачем шкода не відшкодована, тому в позивача виникла необхідність вирішення даного спору у судовому порядку.
Відповідно до вимог ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, - підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Так, відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно ч.4ст.68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Таким чином, відповідачі є особи, які неправомірними діями нанесли шкоду державній власності, зобов'язані сплатити суму шкоди нанесеної Державі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 та п.8 ч.2ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини 1статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів відсутності його вини у спричинені шкоди завданої навколишньому природному середовищу.
Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, суд приходить до висновку про задоволення позову Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з відповідача діаметром. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на загальну суму 10045,15 гривень.
Судові витрати позивача, що складаються з оплати судового збору, підлягають також стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь держави Україна (в особі фонду охорони навколишнього природного середовища Криничненської селищної ради, код за ЄДРПОУ 37801706, р.рах.№ НОМЕР_3 , МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач - УК у Болградському районні, код класифікації доходів бюджету ККДБ-24062100, балансовий рахунок - 3311, символ звітності банку 331) - в якості відшкодування шкоди, що заподіяна навколишньому природному середовищу у виді збитків державі Україна в сумі 10045 (десять тисяч сорок п'ять) гривень 15 коп
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (р/р НОМЕР_4 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 38017120, МФО 820172) - судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору - 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Болградським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яка подається до канцелярії суду особисто відповідачем чи його представником, або надсилається ними поштою на адресу суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання Апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.
Відповідно до п.п.15.5п.15ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст судового рішення виготовлено 18.03.2020 року.
Суддя А.В. Кравцова