Дата документу 17.03.2020
ЄУ № 942/76/20
Провадження №2/942/255/20
17 березня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Проньки В.В.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 06.07.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 11.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 06.07.2012 перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею. Позивач посилається на те, що сімейне життя з відповідачем не склалося, вони не мають того відношення один до одного як раніше до реєстрації шлюбу, не ведуть спільне господарство, мають різні бюджети. Починаючи з вересня 2019 року шлюбні відносини між ними припинені та з цього часу вони проживають окремо. Позивач вказує, що подальше подружнє життя суперечить її інтересам, у зв'язку з чим вона звертається до суду.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.02.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті з викликом сторін в порядку спрощеного позовного провадження на 17.03.2020.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Позивач в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден повністю.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч.1 ст.55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Судом встановлено, що починаючи з 06 липня 2012 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області, про що складено відповідний актовий запис № 11. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області 06.07.2012.
В період шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , виданим Лизинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 20.08.2012, та серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.
Згідно довідки, виданої виконкомом Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області 20.01.2020 за вих. № 234, акту підтвердження проживання від 15.01.2020, позивач разом з малолітніми дітьми з 01 жовтня 2019 року проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно позовної заяви, спору про місце проживання малолітніх дітей між сторонами не має.
Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що подружжя з вересня 2019 року не підтримує подружні стосунки, проживає окремо, спільне господарство не веде, тобто шлюб існує формально, зважаючи на те, що позивач наполягала на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а відповідач на розірвання шлюбу згоден, суд вважає, що є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб позивач у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».
Позивач на заявила про зміну прізвища на дошлюбне, тому суд має підстави залишити їй прізвище, отримане після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір за вимоги про розірвання шлюбу у сумі 840,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, оскільки позовні вимоги про розірвання шлюбу визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн., та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн., понесений нею при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 06 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 11, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище отримане після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 420,40 грн. (чотириста двадцять грн 40 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 37942461, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків суми судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн 40 коп.), сплаченого нею при зверненні до суду за квитанцією № 17 від 17.01.2020.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Новопсковського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя: В.В. Пронька