Дата документу 16.03.2020
ЄУ № 942/1984/19
Провадження №2/942/178/20
16 березня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Проньки В.В.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося і на теперішній час вони з донькою проживають окремо від відповідача. Позивач посилається на те, що відповідач ухиляється добровільно сплачувати аліменти, донька повністю перебуває на її утриманні, самостійно утримувати доньку їй дуже важко, оскільки левова частка грошей іде на придбання їжі та одягу для неї, а також на оплату комунальних послуг. Позивач зазначає, що відповідач фізично здоровий, інших утриманців не має, тому в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05.12.2019 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 02.01.2020.
02.01.2020 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Судове засідання призначено на 23.01.2020.
23.01.2020 за клопотанням відповідача судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 12.02.2020.
12.02.2020 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Підготовче судове засідання призначено на 21.02.2020.
21.02.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2020.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі та участі його представника.
У строк, встановлений судом, відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково та згоден сплачувати аліменти на користь позивача на утримання доньки Влади у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення донькою повноліття. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що з часу окремого проживання він періодично більшу частину свого заробітку передавав безпосередньо позивачу і до цього часу у неї не було жодних претензій, а тому твердження позивача про те, що він в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки не відповідають дійсності. Відповідач також зазначив, що не відповідають дійсності твердження позивача про те, що він не має інших утриманців, оскільки на його утриманні знаходиться син від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з ним. При визначенні розміру аліментів відповідач просив суд врахувати, що він не має постійного місця роботи, має нерегулярні, мінливі доходи, не має у власності будь-якої нерухомості, транспортних засобів, підсобного господарства, землі, проживає в будинку своїх батьків, тому не в змозі сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі, якому просить позивач.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 20 січня 2012 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 01. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Пісківською сільською радою Новопсковського району Луганської області 20.01.2012.
В період шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області 24.07.2012.
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що подружжя проживає окремо.
Так, згідно довідки, виданої виконкомом Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області 21.11.2019 за вих. №1686, малолітня донька сторін ОСОБА_3 , 2012 року народження, проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області 16.12.2019 за вих. №2000, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до статей 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено, що відповідач не заперечує свого обов'язку утримувати доньку, однак погоджується сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), посилаючись на те, що на його утриманні, окрім доньки, також знаходиться син від першого шлюбу, а також на свій матеріальний стан, зокрема, відсутність постійного місця роботи, відсутність у власності нерухомого майна та транспортних засобів.
Судом встановлено, що відповідач має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданим повторно Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 11.07.2017; довідкою виконкому Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області від 16.12.2019 за вих. № 2000; витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3
Будинок АДРЕСА_2 , в якому проживає відповідач разом з сином та матір'ю, на праві приватної власності належить матері відповідача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право приватної власності на домоволодіння від 20.06.1991; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №332178 від 10.04.2003.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів вбачається, що за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 відповідач ОСОБА_3 жодних доходів не отримував.
Згідно довідки Новопсковського районного центру зайнятості за вих.№ 567, відповідач ОСОБА_3 станом на 17.12.2019 не зареєстрований як безробітний.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не має у власності нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №194589800 від 23.12.2019.
З огляду на викладене, враховуючи матеріальне становище сторін, наявність у відповідача на утриманні сина від першого шлюбу, рівність сторін щодо участі в утриманні дитини, виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що вказаний розмір аліментів буде достатнім задля створення рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення аліментів в більшому розмірі задоволенню не підлягає, оскільки позивач, всупереч вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду відповідні докази, які б стали підставою для стягнення аліментів відповідно до заявлених вимог.
За змістом ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати у справі, які складаються з судового збору у розмірі 768,40 грн, від сплати яких позивач була звільнена при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в межах суми аліментів за один місяць.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 354-356, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 листопада 2019 року до повноліття дитини.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.) - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Представник відповідача: Войтенко Олександр Миколайович, який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001465 від 30.10.2017, ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 103192 від 23.12.2019, місце проживання: АДРЕСА_3
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Суддя: В.В. Пронька