Справа № 419/23/20
Провадження № 2/419/137/2020
02 березня 2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,
при секретарі - Шапка О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, -
Представник позивача ОСОБА_3 В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із даним позовом з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилався на те, що 10.10.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №9837 за кредитним договором б/н від 27.09.2010 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» (згідно з даними, що зазначені у виконавчому написі). Вказаним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти у сумі 56887,41 грн.
За вказаним виконавчим написом державним виконавцем Новоайдарського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області 25.10.2018 року було відкрито виконавче провадження №55532714 та 06.12.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Представник позивача вказує, що із виданим нотаріусом виконавчим написом ОСОБА_2 не погоджується, оскільки заборгованість за кредитним договором є спірною, що підтверджується тим, що нотаріусу не було надано сам кредитний договір, виконавчий напис вчинено після закінчення трирічного строку з дня виникнення у відповідача права вимоги на стягнення заборгованості, навіть якщо така заборгованість існувала.
Представник позивача також зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не пересвідчився у безспірності пред'явленої вимоги, оскільки: підставою для вчинення виконавчого напису зазначено договір б/н від 27.09.2010 року, хоча жодного договору ОСОБА_2 не підписував; згідно наданого розрахунку позивачу нараховувались штрафи та пеня за кредитним договором в період проведення АТО, що прямо заборонено ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення АТО»; згідно розрахунку наданого відповідачем моментом виникнення у відповідача права вимоги на стягнення заборгованості є 01.09.2014 року, а виконавчий напис вчинено 10.10.2017 року, тобто після спливу 3 років; нотаріус не отримував первинні документи щодо підтвердження наявності заборгованості тощо.
Разом з тим, представник позивача вказує на те, що кредитний договір між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» взагалі не було укладено.
На підставі викладеного, представник позивача просив суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 10.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №9837, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.01.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача - адвокат Самарський Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ЛГ №022277 від 21.12.2019 року (а.с.3), та позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів (а.с.64).
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» відзиву на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Новоайдарського районного суду Луганської області офіційного веб-порталу Судової влади України (а.с.63), заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 10.10.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №9837 за кредитним договором б/н від 27.09.2010 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.15-16). Вказаним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти у сумі 56887,41 грн (а.с.13-14).
За вказаним виконавчим написом державним виконавцем Новоайдарського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області 25.10.2018 року було відкрито виконавче провадження №55532714 (а.с.22) та 06.12.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.23).
Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1172 від 29 червня 1999 року (далі - Перелік документів).
Згідно з пунктом 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Із виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі кредитного договору № б/н від 27.09.2010 року.
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок) перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).
Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору після спливу тридцяти днів з моменту вчинення відмітки іпотекодавцем на письмовому повідомлені про його отримання або відмітки поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення за адресою, вказаною в договорі застави, та з урахуванням вимог п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку боржник вважається належним чином повідомлений, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Таким чином, позивач не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Також нотаріус не з'ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Приватний нотаріус Бондар І.М. при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому платежу, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат», та п.1 Переліку.
З урахуванням викладеного, оскільки нарахована банком заборгованість не є безспірною, зважаючи на невизнання факту укладення кредитного договору позивачем, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом, зважаючи на те, що згідно з виконавчим написом підлягала до стягнення заборгованість з урахуванням пені та штрафів в порушення вимог ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та відповідачем не було подано відзиву, а також жодних доказів на спростування обставин, викладених представником позивача, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимоги позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 241, 263-265, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 10.10.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №9837, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 27.09.2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий О. М. Іванова