Справа №431/5575/19
Пров.№2/409/276/20
13 березня 2020 року смт.Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: О.Г.Третяка
за участю секретаря судових засідань: О.В.Бушлі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він 28.08.1985 року він був прийнятий дублером помічника машиніста тепловоза Локомотивного депо Родакове «Донецької залізниці». 28.12.2015 року позивача було переведено машиністом тепловоза пункту зміни локомотивних бригад станції Лугаськ цеху експлуатації та звільнено 17 липня 2017 року на підставі наказу № 3060/ДН-ос за скороченням штатів. При звільненні із позивачем не було проведено розрахунку в повній мірі 36306,99 грн. , які він просить стягнути із АТ «Укразалізниця».
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій послався на те, що позивач перебував у трудових відносинах виробничим підрозділом «Дебальцівське локомотивне депо». З 16.03.2017 року у зв'язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності нарахування заробітної плати припинено. Первинна документація, у тому числі документація стосовно нарахування заробітної плати була фактично втрачена. Станом на день звільнення заборгованість із заробітної плати перед позивачем відсутня. Також відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин, що підтверджена висновком Торгово-промислової палати України. У зв'язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини та такий зміст спірних правовідносин.
Згідно копії паспорту позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13-14). Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 28.08.1985 року був прийнятий дублером помічника машиніста тепловоза в «Локомотивне депо Родаково Донецької залізниці» 28.12.2015 року переведений машиністом тепловоза пункту зміни локомотивних бригад ст. Луганськ цеху експлуатації, 17.07.2017 року звільнений у зв'язку із скороченням штату (а.с.16-22). Згідно копій розрахунків заробітної плати, виданих ВП ТЧ Дебатьцеве за березень позивачу нараховано 18489,48 грн., квітень - 5654,86 грн., за травень - 3231,05 грн., за червень - 2354,17 грн., за липень 20904,15 грн. (а.с.23-27). Згідно копії наказу № 3060/ДНОС від 10.07.2017 року позивача звільнено із займаної посади з 17.07.2017 року (а.с.28). Наказом № 236/ДНД від 17.03.2017 року встановлено початок простою з 20.03.2017 року (а.с.32-37).
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов'язаний виплатити при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Положеннями ст.116 КЗпП України переучено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Стаття 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
23 лютого 2012 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» №4442-1У з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон № 4442), який визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належить державі, управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Згідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.2 зазначеного Закону утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
Статут ПАТ «Українська залізниця» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735.
Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014р. було утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, куди входить, зокрема, й ДП «Донецька залізниця».
Згідно зазначеної постанови КМУ заходи щодо припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1, повинні бути вжиті до 31 грудня 2015 року.
На часткову зміну пункту 5 постанови КМУ від 25.06.2014р. № 200 була прийнята постанова КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», пунктом 1 якої установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розміщені на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджується Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
Згідно ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента про завершення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 7 квітня 2014 року визначено районами проведення антитерористичної операції.
ДП «Донецька залізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, а тому на неї поширюється дія постанови КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції».
Положеннями ч.1 ст.104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Статтею 107 ЦК України передбачено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, відповідно до якого кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового припинення виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюють ся сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи-правонаступника, за місцем її державної реєстрації.
Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державної реєстрації створених юридичних осіб-правонаступників.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України станом на дату ухвалення судом рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про припинення ДП «Донецька залізниця» як юридичної особи, а 25 листопада 2014 року внесені відомості про знаходження підприємства у стадії припинення.
Системний аналіз зазначених вище нормативно-правових актів дає підстави суду вважати, що ПАТ «Українська залізниця» не стало остаточним правонаступником майна, а також прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця», оскільки процедура реорганізації підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» призупинена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014р. до завершення проведення антитерористичної операції.
Положеннями п.2 постанови КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що комісія з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом із Міністерством інфраструктури під час проведення інвентаризації та оцінки майна сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку видавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; після завершення тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни структурного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.
Таким чином, у зв'язку з проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції і виходячи із змісту вказаного підзаконного нормативного акту, складання передавального акту майна ДП «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на даний час є неможливо.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ПАТ «Українська залізниця» не є належним відповідачем у справі.
Аналогічні правові висновки зазначені Верховним судом у постановах Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17, провадження № 61-24486св18, 20 лютого 2019 року у справі № 242/4687/17, провадження № 61-42841св18,18 вересня 2019 року у справі № 220/310/18, провадження № 61-4643 св 19 та інших.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що міститься в ст.13 ЦПК України, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку пред'явлені позивачем не до належного відповідача - ПАТ «Укрзалізниця», тоді як зобов'язання за трудовими зобов'язаннями у нього виникли з ДП «Донецька залізниця», яке на теперішній час не ліквідовано.
На підставі наведеного, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст.104, 107 ЦК України, ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2011р., постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції»,, керуючись ст.ст. 4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Луганський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження за адресою: 03680, місто Київ, вулиця Тверська 5.
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Г. Третяк