Справа № 392/261/20 Провадження № 1-кп/395/47/2020
18 березня 2020 року м. Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,під час підготовчого судового засідання кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України,-
В Новомиргородський районний суд Кіровоградської області надійшов з Кропивницького апеляційного суду обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12019120190000202 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України.
Ухвалою суду від 12 березня 2020 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Новомиргородському районному суду Кіровоградської області.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не встановлено.
В процесі підготовчого розгляду у справі прокурором до суду заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час закінчується строк дії попередньої ухвали суду про обрання міри запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та під час досудового розслідування існували та на даний час продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, при цьому не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши вищевказані показання, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою щодо ОСОБА_4 за такими обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що як під час досудового розслідування існували та на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді від п'яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такого.
Водночас, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Зважаючи на викладене, суд все ж приходить до висновку, що обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, не змінилися. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Обставини особистого життя та соціальної адаптації у суспільстві свідчать про наявність певних ознак нестабільного характеру поведінки обвинуваченого у звичайному житті (враховуючи вчинення тяжких кримінальних правопорушень), що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.
Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованими йому злочинами та обґрунтованість підозри, яка встановлена (та не спростована) при застосуванні запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, його стану здоров'я на даний час, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення злочинів, інкримінованого обвинуваченому. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є недостатнім, оскільки він, обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, і заявлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не зменшились, перебуваючи на волі обвинувачений, може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язків та переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі та не має утриманців, а також не має постійного законного джерела прибутку, отже є реальні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 залишаючись на свободі, матиме змогу як переховуватись від суду, так і вчинити нове кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .
Тримання під вартою обвинуваченого як запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя та незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Крім того, дані кримінальні провадження мають підвищений суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити щодо ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення судового розгляду не заперечували, клопотань які б перешкоджали призначенню судового розгляду не заявили.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 181, 314-316,177,178,181, 193-199, 200, 314-316, 336 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити захід забезпечення кримінального провадження, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою на строк не більше 60 днів, до 16 травня 2020 року, включно.
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово в приміщенні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області на 14 годину 00 хвилин 13 квітня 2020 року.
Зобов'язати представника органу з питань пробації, скласти та подати Новомиргородському районному суду Кіровоградської області до 13 квітня 2020 року досудову доповідь щодо обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плетений Ташлик, Маловисківського району, Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Забезпечення виконання ухвали в частині складання досудової доповіді доручити начальнику Новомиргородського районного сектору філії Державна установа «Центр пробації» в Кіровоградській області.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її оголошення.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та потерпілих.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження не пізніше ніж за п'ять днів до початку судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою до Кропивницького апеляційного суду на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року, за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, справа № 4-р/2019.
Суддя: ОСОБА_1