Справа № 405/1510/20
1-кс/405/698/20
"13" березня 2020 р. м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12019120190000897, клопотання прокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мала Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.296, ч.2 ст.146 КК України, за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_7 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру про те, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу у військові частині НОМЕР_1 ,16.12.2019 приблизно о 14 год 30 хвприбув на автомобілі марки ВАЗ, моделі 21011, з номерним знаком НОМЕР_2 , білогокольору до місця проживання своєї колишньої дружини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Тоді ж, ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,використовуючи заздалегідь приготований бензиновий ріжучий інструмент «GoodLuck» модель «GL4000M» пошкодив запірний пристрій дверей будинку за вищевказаною адресою, після чого незаконно проник до нього.
В той же день, у ОСОБА_7 приблизно о 15 год 00 хв, під час перебування в будинку за вищевказаною адресою та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому сину ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та своїй колишній дружині - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 наніс один удар кулаком правої руки по голові ОСОБА_9 та приблизно не менше п'яти ударів ногами по спині останнього, після чого наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки по голові ОСОБА_8 , після чого почав її душити двома руками.
Крім того, ОСОБА_7 перебуваючиу вищевказаному будинку,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,діючишляхом погроз та примусу,застосував фізичну силу до ОСОБА_8 , а саме взявши її за одяг, та вивів останню проти її волі з квартири АДРЕСА_2 , після чого, примусово, тобто проти волі ОСОБА_8 посадив останню на заднє сидіння автомобіля марки ВАЗ, модель 21011, з номерним знаком НОМЕР_2 , білого кольору, та після почали рух в напрямку кар'єру, який розташований у місті Мала Виска Кіровоградської області, тим самим вчинивши викрадення людини.
Того ж дня, ОСОБА_7 приблизно о 15 год 30 хв прибувши на вищевказаному автомобілі до кар'єру, який знаходиться у місті Мала Виска Кіровоградської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,діючишляхом погроз та примусу застосував фізичну силудо ОСОБА_8 , а саме: вивів останню з автомобілю та штовхнув,внаслідок чого остання впалана землю, при цьому ОСОБА_7 виражаючи явну зневагу до ОСОБА_8 , прагнучи продемонструвати свою уявну перевагу над нею та фізичну силу, підкорити останню своїй волі, наніс їй, ОСОБА_8 , не менше п'ятиударів ногами в області спини.
Далі, ОСОБА_7 перебуваючи на території цього ж кар'єрута продовжуючи свої злочинні діяння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,погрожуючи металевими обценьками висловив намір завдати ОСОБА_8 тілесні ушкодження в область її голови та підборіддя, а також вирвати зуби, але ці дії не реалізувавз причин, що не залежали від його волі, а саме у зв'язку із вчиненим фізичним супротивом зі сторони потерпілої ОСОБА_8 .
В подальшому, 16.01.2019 приблизно о 15 год 50 ОСОБА_10 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання примусово, тобто проти волі ОСОБА_8 ,посадив останню на переднє пасажирське сидіння автомобіля марки ВАЗ, модель 21011, з номерним знаком НОМЕР_2 , білого кольору, та почав рух в напрямку свого місця проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_7 прибувши за вищевказаною адресою та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,погрожуючи застосуванням фізичного насильства, примусово проти волі ОСОБА_8 завів останню до будинку АДРЕСА_1 , та зачинивши двері, виражаючи явну зневагу прагнучи продемонструватисвою уявну перевагу над ОСОБА_8 та фізичну силуутримував ОСОБА_8 проти її волі в даному будинку, тобто в місці, де вона не бажала перебувати, не даючи змоги вільно залишити його.
При цьому, перебуваючи в будинку, який знаходиться за вищевказаною адресою ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настаннянаніс ОСОБА_8 не менше трьох ударів кулаком правої руки в область голови та не менше двох ударів кулаком лівої руки в область передпліччя, чим заподіяв їй фізичні страждання та тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку експерта від 17.12.2019 №91 на тілі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця правої лобної ділянки голови, садна лівої поперекової ділянки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку експерта від 17.12.2019№92 на тілі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців шиї, ділянки лівого плечового суглобу, та поперекової ділянки зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В ході досудового розслідування дії ОСОБА_7 було кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень та за ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі і викрадення людини.
Так, 18.12.2019 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296 та ч.2 ст.146 КК України.
Прокурором з клопотання стверджується, що 17.03.2020 року спливає строк домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 12019120190000897, однак закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих (розшукові) дії.
На виконання зазначеного обсягу роботи потрібен додатковий термін не менше двох місяців, в зв'язку з чим виникла необхідність в порушенні клопотання про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 .
Прокурор під час розгляду клопотання зазначив про необхідність продовження строку тримання особи під домашнім арештом, оскільки по оголошеній обґрунтованій підозрі, існують ризики, яких не можливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, до завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій.
У судовому засіданні захисники заперечили проти задоволення даного клопотання.
Підозрюваний підтримав позицію захисників.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Так, згідно ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Частинною 3 ст.199 КПК України визначено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовження строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного судуміста Кіровограда 02.03.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 02.03.2020 по 17.03.2020 в період часу з 22 год. по 06 год. за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду від 13.03.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019120190000897 від 16.12.2019 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.2 ст. 146 КК України до п'яти місяців, тобто до 17.05.2020 року.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри за ч.4 ст.296, ч.2 ст.146 КК України, причетність ОСОБА_7 до неї, що підтверджується наданими матеріалами клопотання, які містять протокол ОМП, протокол допиту потерпілого, протокол допиту свідка, висновок експерта, протокол слідчого експерименту, повідомлення про підозру (а.к. 14-17, 18, 24, 28, 40, 19-23, 26-27, 29-35, 41-44, 36-37).
У той же час, слідчим суддею відзначається, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 296 КК України.
До того ж, слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків, передбачених:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.
Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків, доказів, що свідчать про їх існування під час розгляду слідчому судді не надано.
Викладене у своїй сукупності, свідчить, що заявлені ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом наразі неможливе у зв'язку з необхідністю проведення слідчих (розшукових) дій, а тому необхідність в раніше обраному відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжному заході домашній арешт не відпала, та вказує про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами означеного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_7 існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а інший, більш м'який запобіжний захід (особисте зобов'язання), на думку слідчого судді не забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_7 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні підозрюваної під домашнім арештом, а тому вважаю за необхідне продовжити строк домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.05.2020 року.
Керуючись ст.ст.176-199, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_4 з 13.03.2020 року до 13.05.2020 року, який полягає в забороні для нього в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати будинок АДРЕСА_1 .
Зобов”язати ОСОБА_12 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 на строк до 13.05.2020 року наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з населеного пункту у якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженню за винятком їх участі у процесуальних діях.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Дата закінчення дії ухвали слідчого судді визначити до 13.05.2020 року.
Ухвалу передати до Маловисківського ВП ГУ НП України у Кіровоградській області - для виконання.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження (ч.4 ст.181 КПК України).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ленінського
районного суду м. Кіровограда ОСОБА_13