Справа № 404/477/20
Номер провадження 2-а/404/38/20
17 березня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.
за участі секретаря - Пилипенко Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 адвоката Олексієнка Сергія Вікторовича до поліцейського взводу 2 роти 1 УПП в Кіровоградській області Попова Владислава Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, УПП у м. Кропивницькому ДПП про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження, -
Адвокат Олексієнко С.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до поліцейського взводу 2 роти 1 УПП в Кіровоградській області Попова Владислава Олеговича, в якому просить скасувати постанову серії НК № 547268 від 14.01.2020 року та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Позивач та його представник до суду не зявились, в позові просили розгляд провести у їх відсутність, без виклику сторін.
В позові представник позивача послався на те, що відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних :засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
А тому вважає, що вимога відповідача пред'явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була незаконною, а тому відмова позивача виконати дану вимогу поліцейського була обґрунтованою, і не може ставитись у вину вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з положень ст. 9 КУпАП, якою передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду відзив на позов, вказавши, що вимоги позивача не обґрунтовані належними доказами та зазначивши, що постанова серії НК № 547268 від 14.01.2020 року складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, вказавши, що позивач порушив правила дорожнього руху, оскільки проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, на підтвердження чого надав відео-фіксацію скоєного правопорушення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали, в тому числі оглянувши відео-фіксацію на носії інформації DVD-R диск, подані до суду докази, суд вважає, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.01.2020 року поліцейським взводу 2 роти 1 УПП в Кіровоградській області Поповим В.О. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії НК № 547268, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Midliner д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вул. Мурманській в м. Кропивницькому був зупинений згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та при перевірці документів не пред'явив страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, чим порушив п.2.4.а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 6).
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб'єкта владних повноважень суд у відповідності до положень ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийнято воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про дміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХП.
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий
поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Відповідно до ст.252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, згідно ст.ст. 33, 34, 35, 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом, який був наданий поліцейським взводу 2 роти 1 УПП в Кіровоградській області Поповим В.О. до суду та переглянутий в судовому засіданні.
А, крім того, представник позивача в позові власноручно вказав, що позивач не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і це є правомірним, оскільки відповідач мав право вимагати вказаний документ лише в певних випадках, таким чином визнавши вину в скоєному адміністративному правопорушенні.
А тому суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про
відсутність підстав для визнання дій протиправними та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ч. 1 ст. 126, ст. 254, ст. 288, 289, 293 КУпАП; ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову представника ОСОБА_1 адвоката Олексієнка Сергія Вікторовича до поліцейського взводу 2 роти 1 УПП в Кіровоградській області Попова Владислава Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, УПП у м. Кропивницькому ДПП про скасування постанови серії НК № 547268 від 14.01.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: Олексієнко Сергій Вікторович, місце проживання: АДРЕСА_2;
відповідач - поліцейський взводу 2 роти 1 УПП в Кіровоградській області Попов Владислав Олегович, місце знаходження: вул. Ю. Бутусова, 22б, м. Кропивницький, 25030;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - УПП, місце знаходження: вул. Ю.Бутусова, 22б, м. Кропивницький, 25030;
Текст рішення складено 17.03.2020 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда