18.03.2020 Справа № 914/675/18
За заявою: Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м.Київ
про видачу дубліката наказу
у справі № 914/675/18
За позовом: Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м.Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Галицької Христини Євгенівни, м.Львів
про стягнення заборгованості. Ціна позову 15267,15 грн.
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/675/18 за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", до відповідача: Фізичної особи - підприємця Галицької Христини Євгенівни, про стягнення заборгованості. Ціна позову 15267,15 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 у справі № 914/675/18 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи - підприємця Галицької Христини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) 6562,50 грн. основного боргу, 1300,29 грн. інфляційних втрат, 279,11 грн. 3% річних, 5812,50 грн. штрафу, 1312,50 грн. дострокової сплати винагороди (Роялті) та 1762,00 грн. судового збору.
06.08.2018 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
17.03.2020 за вх.№780/20 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про видачу дубліката наказу від 06.08.2018 у справі № 914/675/18, у зв'язку з його втратою.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Львівської області від 17.03.2020 визначено суддю Ділай У.І. для розгляду даної заяви.
Заява мотивована тим, що 20.08.2018 року до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича було направлено заяву про прийняття до виконання виконавчого документу від 20.07.2018 року з оригіналом Наказу Господарського суду Львівської області про примусове виконання рішення від 06.08.2018 року у справ №914/675/18.
Заявник зазначає, що на трек-лист, у якому зазначено, що Пиць Андрію Андрійовичу не було вручено відправлення. Згідно правил «Укрпошти» лист було відправлено на зберігання. У зв'язку з утилізацією після встановленого строку збереження на поштовому відділі. Згідно правил «Укрпошти» зберігання листів відбувається на протязі 6 місяців з моменту його надходження.
До заяви про видачу дубліката наказу стягувач долучив платіжне доручення від 12.03.2020 № 723 про сплату судового збору за видачу дубліката виконавчого документа в розмірі 210,20 грн.
Згідно з пп. 19.4 п. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції від 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що стягувач звернувся до Господарського суду Львівської області про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вищенаведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Крім цього суд враховує, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" від 21.12.2004).
Враховуючи вищевикладене, оскільки наказ Господарського суду Львівської області від 06.08.2018 у справі № 914/675/18 був втрачений при пересиланні і до виконання останнім не пред'являвся, суд вважає за можливе видати стягувачу дублікат відповідного наказу.
Керуючись ст.ст. 234, 235, п. п. 19.4 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про видачу дубліката наказу у справі № 914/675/18 - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу від 06.08.2018 у справі № 914/675/18 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Галицької Христини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) 6562,50 грн. основного боргу, 1300,29 грн. інфляційних втрат, 279,11 грн. 3% річних, 5812,50 грн. штрафу, 1312,50 грн. дострокової сплати винагороди (Роялті) та 1762,00 грн. судового збору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.